День вишиванки – це свято, яке покликано зберігати
традиції українського національного одягу.
Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу долю та родинну пам'ять.
День вишиванки – це свято, яке покликано зберігати
традиції українського національного одягу.
Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу долю та родинну пам'ять.
2024 року Україна разом з усім світом відзначає 8 травня як День
пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів
людей, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час
бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі
воєнного лихоліття.
Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його
визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні,
висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих.
Висловлюємо
безмежну вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день
визволення та кував перемогу в тилу.
Низький уклін вам за це!
День
перемоги назавжди залишиться в нашій пам’яті, як символ героїчного минулого.
Бажаємо всім
захисникам Вітчизни міцного здоров’я на довгі літа, щастя, злагоди та мирного
неба над головою вам і вашим родинам.
Низький уклін, вічна
пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і
незалежність нашої країни.
З Великоднем!
Хай добро увійде в кожен наш дім, а надія про світлу Перемогу стане реальністю.
Хай засяють щастям
очі українців і справдяться всі надії і сподівання!
26 квітня –
День Чорнобильської трагедії і
Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Цього дня 1986 року о 1-23-47 за Київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Катастрофа була настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Вона призвела до забруднення понад 145 тис. км. території України, Білорусії та Російської Федерації. Від аварії постраждало близько 5 млн. людей. Вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни, а вже в травні 1986 року радіоактивні ізотопи спостерігалися в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.
Проте, Чорнобиль для нас – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Більше трьох десятиліть тому слово «Чорнобиль» обпекло серця мільйонів українців і з того часу з цим словом асоціюється скорбота, печаль, біль і туга за тими, хто вступив у двобій із неконтрольованим мирним атомом.
Плаче небо, плачуть матері і рідні, плаче вся знекровлена, багатостраждальна Україна! Невимовний біль за кожну тяжку втрату...Непоправне горе сталося і в нашій родині - у колективі ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище". Загинув сокіл, Герой, єдиний син нашої колеги Ольги Дунаєвської - справжній чоловік, відважний захисник, щирий, рішучий, справедливий, добрий, розумний, дбайливий Грінченко Олександр.
Олександр – випускник Жмеринського ліцею №5, отримав ступінь магістра у Київському університеті інфраструктури і технологій. Не
маючи жодного військового досвіду, 29 квітня 2022 року Олександр пішов
опановувати військову справу. За кілька тижнів він вже
професійно розміновував території. Своєю відповідальністю, стійкістю та
відвагою молодший сержант заслужив авторитет у побратимів і був призначений на
посаду командира відділення керованого мінування 1 інженерно-саперного взводу
інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
Морпіх
Олександр Грінченко із позивним «Чечен» не боявся брати на себе відповідальність,
завжди був готовий підставити допомогти побратимам у небезпечних ситуаціях.
Плече-в-плече пройшли бої на Донецькому напрямку, Запорізькому. Звільняли
Херсон від окупації, однак саме в Херсонській області серце хороброго воїна
зупинилося внаслідок атаки ворожого БПЛА у населеному пункті Киселівка.
Війна забирає найкращих.
Спочивай з миром, мужній
воїне, царство небесне,
вічний спокій, Сашко!
Слава Героям!!!
19 березня письменниця, поетеса-шістдесятниця, класикиня української літератури Ліна Костенко святкує свій 94-й день народження. Костенко не має соцмереж і не веде блогів, але її продовжують цитувати й сама вона постійно потрапляє до переліків найвидатніших українців.
ЛІНА КОСТЕНКО: ЦИТАТИ ПРО УКРАЇНУ І ПАТРІОТИЗМ
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
***
Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
***
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
***
Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахою і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
Кожному поколінню сняться свої кошмари.
***
Ми – ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
***
Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.
***
Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
***
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
***
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Минуло вже багато років з часів, коли відгриміли останні бої, але щороку, у березні, жмеринчани віддають данину пам’яті учасникам визволення нашого міста. Жителів Жмеринщини воєнне лихоліття безпосередньо торкнулося одними з перших на Вінниччині.
На місто було скинуто більше 5 тисяч бомб, знищено практично всі важливі стратегічні об’єкти. За час окупації нацисти вщент знищили залізничне господарство, зруйнували 15 кілометрів залізничної колії, промислові підприємства, заклади культури і освіти. З 399 будинків громадського фонду м.Жмеринка 235 було перетворено в руїни.
9 березня в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові
Шевченко – творець в українській літературі та в духовному житті України могутнього національного духу. Його творчість стала символом боротьби за українську державність, волю та незалежність. Поетична спадщина Кобзаря – це понад 240 творів, які перекладені понад ста мовами світу.
Тарас Шевченко був і талановитим художником. Він створив понад 1300 картин, з яких до нашого часу збереглися більше 800. До власних творів поет також створював ілюстрації, любив малювати автопортрети.
Майбутній поет народився у 1814 року на Черкащині в селі Моринці, у багатодітній кріпацькій родині. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка – вчителя Павла Рубана. Потім він потрапив у прислугу до поміщика Енгельгардта, який, помітивши пристрасть хлопця до живопису та бажаючи мати придворного художника, відправив юного Шевченка на навчання. У 1831 році Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, де Шевченко зміг продовжити навчатись малювати та почав писати перші твори. В Петербурзі Тарас познайомився з художником Карлом Брюлловим та поетом Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця. Митці провели благодійний аукціон, завдяки якому Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва у віці 24 років. У 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, багато малював та створив рукопис своєї майбутньої збірки «Кобзар».
Після закінченні Академії повернувся до України. Згодом вступив до Кирило-Мефодіївського братства. За вірші збірки «3 літа» Тарас Шевченко був заарештований та відправлений у заслання. Під арештами та на засланнях Тарас Шевченко провів 10 років, продовжуючи писати та малювати попри сувору заборону.
Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише у 1859 році він зміг нарешті відвідати Батьківщину, де його знову заарештували. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка «І виріс я на чужині...».
10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі, далеко від рідної Землі. Похований був на смоленському кладовищі, згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета був перевезений в Україну та перепохований на Чернечій горі біля Канева на Черкащині.
Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.
20 лютого в Україні вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цього дня згадують трагічні події січня-лютого 2014 року, коли в ході Революції Гідності відбулися масові розстріли протестувальників. 20 лютого у центрі столиці, на Майдані Незалежності, загинуло найбільше активістів.
Дату 20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні - було встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року, з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, які змінили хід історії нашої держави.
Цього року ми вдесяте вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні - вдесяте в умовах війни з Росією.
20 лютого 2014 року — поворотна дата в історії України. Це день, коли масовим розстрілом протестувальників у центрі Києва та вторгненням спецпризначенців на територію Автономної Республіки Крим путінська росія розпочала неоголошену війну проти нашої держави.
Попри це, 20 лютого 2014-го народилася нова, справді незалежна Україна. Не продовження урср, не аморфне утворення без національної ідеї та ідеології, а дійсно вільна, модерна, усвідомлена держава, яка здатна об’єднувати навколо себе інші народи. Єднати, щоб будувати світовий порядок, в якому права і свободи людини — понад усе.
Саме в такій Україні тоталітарна імперська росія побачила загрозу своєму існуванню. І саме тому наша держава вже ніколи не буде такою, якою була до цього.
З 2015 року дата 20 лютого закарбована в українському календарі як День Героїв Небесної Сотні.
В Указі Президента України сказано, що цей пам’ятний день встановлено з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Щоб згадати вікопомні події десятирічної давнини в Києві можна відвідати виставку «Земні шляхи Небесної Сотні». У виставкому центрі Музею історії міста Києва відвідувачі мають змогу побачити велику кількість особистих речей Героїв Небесної Сотні, унікальних артефактів, зібраних у різних куточках України, сповнених драматичних емоцій.
На відкритті виставки виступала письменниця Тетяна Домашенко. Вона зачитала вірші, присвячені загиблим протестувальникам, та розповіла щемливу історію про те, як з’явилася загальна назва для полеглих у вогні Революції Гідності «Небесна Сотня».
Це сталося вдень 21 лютого 2014 року, коли на Майдані прощалися із загиблими.
— Я стояла на Майдані спереду, біля решітки коло сцени. Дивлюсь у небо, а там — зграя голубів. Боже, кажу, та це ж — Небесна Сотня! І людям кажу — дивіться, люди, ось — Небесна Сотня! Так народився цей образ, крила розпростер і поплив понад часом, — розповіла літераторка.
Просто попід сценою тоді в Тетяни Домашенко народилися перші рядки вірша «Небесна Сотня Воїнів Майдану»:
Небесна Сотня воїнів Христа
З мечем Архістратига Михаїла,
З молитвою за волю на устах
У вічність із Майдану відлетіла.
Ця поезія була завершена вже до 3 години ночі 22 лютого і увійшла до виданої того ж року однойменної збірки.
Словосполучення «Революція Гідності» було вперше сформульоване ще в перші дні грудня 2013 року. Його автором є тодішній народний депутат, а нині — старший сержант ЗСУ Юрій Сиротюк.
— Я назвав те, що відбувалося на Майдані, Революцією Гідності тому, що дуже важливо було, щоб люди відчували: ті події, в яких вони беруть участь — це справді революційні звершення.
Вони мають принести користь для українців і для всіх, хто поділяють цінності українців. Хто готові сприйняти те, що вони будуть жити в українській національній державі, — згадує Юрій Сиротюк. — І я шукав слово, яке б об’єднало все те, що є спільним для всіх.
Бо хтось виходив за економічні права, хтось виходив проти податкових реформ Тігіпка, проти пенсійного законодавства Азарова, хтось виходив проти національного пригноблення, коли бачив «табачниківщину».
Когось обурювала різка зміна геополітичного курсу — відмова від євроінтеграції. І тому треба було знайти спільний знаменник.
Гідність, людська гідність включала в себе всі ці аспекти і мотиви. І так стихійно вночі на Майдані виник цей термін, який прижився.
Але аксіомою є те, що щойно Україна підіймається на національну революцію, як нападає москва. Бо наявність незалежної національної України є екзистенційною загрозою для російського імперіалізму.
Не може бути на одному геополітичному просторі українська суб’єктна, самодостатня, незалежна держава з українською нацією, яка відновила свою ідентичність, і російська імперія.
Тож зараз ми переживаємо наступний етап — війну за гідність. І результат цієї війни покаже, чи досягнемо ми цілей Революції Гідності.
Сьогодні рівно десять років від початку російсько-української війни. Війни за право бути українцями, за наше національне і державне майбутнє, за людську гідність.
Зараз у небесному війську України вже не сотня, а тисячі незламних, нескорених, незабутніх лицарів світла. Вони здобули право говорити на рівних із нашими славетними пращурами.
День єднання – молоде свято. Українці відзначають його втретє. Під час війни це свято має особливий сенс: українці мають бути згуртовані як ніколи.
Історичні випробування, які постали перед Україною й українцями, вимагають від нас монолітної єдності та рішучих дій. Разом ми непереможні! Переможемо разом!
16 лютого 2022 року президент України встановив нове свято - День єднання України. 16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну.
Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День пам'яті воїнів-інтернаціоналістів День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу.