10 березня —
День Державного Гімну України!
161
років тому, 10 березня 1865 року, вперше публічно прозвучав «Ще не вмерла
Україна».
Відтоді
ця мелодія стала символом нашої сили, свободи та національної єдності.
День
Гімну України:
15
цікавих фактів з історії, які ви не знали
10
березня відзначають День українського гімну - йому виповнюється 161 років від
дня першого публічного виконання.
Гімн України - один із головних державних символів. Це більше, ніж просто пісня - це символ патріотизму і стійкості країни, який посідає особливе місце в серцях українців і відіграє важливу роль в історії та культурі. Давайте згадаємо про те, як з'явився Гімн України - текст і музика, а також кілька дивовижних фактів з історії, про які ви, можливо, не знали.
Хто
написав Гімн України
Гімн
України - слова, які сьогодні знають навіть найменші українці - написав
23-річний Павло Чубинський, український етнограф і поет.
Далекого 1862 року, в Києві, у нього на вечірці на
вулиці Великій Васильківській, 106, сербські студенти з Київського університету
виконали пісню про царя Душана. У ній були слова - "серце б'ється і кров
тече за його свободу". Павлу пісня настільки сподобалася, що буквально за
півгодини він написав свій текст - "Ще не вмерла Україна", який
одразу ж заспівали на сербський мотив. Невдовзі пісня стала популярною серед
прогресивних українців, але Павлу тоді слави не принесла - його заслали жити в
Архангельську губернію.
У 1862-1863 роках композитор Михайло Вербицький поклав текст Чубинського на музику. Уперше цей твір прозвучав у польському Перемишлі на річниці пам'яті Шевченка - 10 березня 1865 року. Ця дата і стала Днем Державного Гімну України.
День
українського гімну - 15 цікавих фактів з історії
Пісня
Чубинського пройшла довгий шлях, поки стала національним гімном.
Ось кілька цікавих
фактів з історії: на текст вірша Павла Чубинського спочатку було написано
музику для гітари, а пізніше композитор Михайло Вербицький адаптував її для
хору;
перший
запис "Ще не вмерла Україна" зробили в жовтні 1910 року на фірмі
Gramophon у німецькому Кельні за участю відомого українського оперного
виконавця Модеста Менцинського;
як
Гімн України 1917 року пісню проголосили в Українській Народній Республіці, але
після поразки національно-визвольних змагань виконувати заборонили;
1939
року пісню офіційно юридично затвердили як Гімн Карпатської України;
у
Союзі "Ще не вмерла Україна" відкинули як гімн УРСР - вона суперечила
комуністичній ідеології, замість нього затвердили текст Павла Тичини
"Живи, Україно, прекрасна і сильна";
кубанський
поет і краєзнавець Іван Варавва включив текст пісні "Ще не вмерла
Україна" до збірки "Пісні козаків Кубані", яка вийшла друком
1966-го, а Кубанський козачий хор виконував її як давню козацьку пісню;
у
вересні 1989 року "Ще не вмерла Україна" публічно виконав Василь
Жданкін - на стадіоні Буковина під час фестивалю "Червона Рута-1989"
у Чернівцях;
24
серпня 1991 року Гімн вільного українського народу "Ще не вмерла
Україна" перед будівлею українського парламенту виконала тернопільська
"Заграва";
5
грудня 1991 року "Ще не вмерла Україна" офіційно пролунала у
виконанні відомого хору ім. Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського на
засіданні Верховної Ради - воно було присвячене Всеукраїнському референдуму і
президентським виборам;
музику
Гімну ВРУ затвердила в січні 1992 року, а текст - у березні 2003 року;
тоді
ж, у 2003, внесли поправку в перший рядок пісні: старий Гімн України звучав як
"Ще не вмерла Україна, і слава, і воля...", а новий Гімн України
запропонували виконувати як "Ще не вмерла України і слава, і
воля...";
2005
року випустили ювілейну монету в 10 грн, присвячену Гімну України та 140-й
річниці з першого виконання;
Гімн
України набув неймовірної популярності у 2004-му році під час Помаранчевої революції
та у 2013-му - в період Революції Гідності;
2022
року до Дня Незалежності України було поставлено світовий рекорд
"Наймасовіше одночасне виконання Гімну України в 50 країнах світу";
оригінальні
зразки тексту та музики українського гімну досі зберігаються в Науковій
бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
