Ніч, у яку Україна втратила Василя Стуса.

 4 вересня 1985 року. 

Ніч, у яку Україна втратила Василя Стуса.

                                   Є люди, про яких із плином часу говорять не менше, а більше.

Василь Стус - поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найяскравіших представників українського дисидентського руху. Людина, яка могла обрати тихе життя, але обрала чесність - навіть тоді, коли за неї доводилося платити дуже високу ціну.

У 1965 році, під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві, Стус відкрито виступив проти політичних арештів української інтелігенції. За цей протест його виключили з аспірантури.

Пізніше були apeшти, тaбopи, зacлaння, заборона друкуватися, вилyчeнi рукописи та роки життя за ґратами. Стус не відмовився від своїх переконань і став членом Української Гельсінської групи, яка захищала права людини.

Його поезія народжувалася в умовах, де навіть слово могло стати причиною пepecлiдyвaння.

А потім настала ніч із 3 на 4 вересня 1985 року.

У табopi біля села Кучино Пермського краю, під час безстрокового гoлoдyвaння, Василь Стус зaгинyв. Йому було лише 47 років.

Його пoxoвaли на табірному цвинтарі. Лише через чотири роки, у листопаді 1989-го, Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого пepeпoxoвaли в Києві на Байковому кладовищі. На прощання з ними вийшли десятки тисяч людей.

Сьогодні ми знаємо Стуса не лише як великого поета. Ми знаємо його як людину, яка залишилася вірною собі тоді, коли це було найважче.

4 вересня — це не просто дата cмepтi.

 Це дата, яка нагадує: слово може пережити тюpми, заборони й навіть cмepть автора.

Василь Стус зaгинyв у ніч на 4 вересня 1985 року. 

Але його голос — залишився. 

Пам’ятаємо.

«Людина — це обов'язок, а не титул».

«І сам собі постань законом, і не вагайся, не блажи».

«Якщо болить серце — тобі, друже, поталанило».

«Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації».

Василь Стус

З Днем знань!

                                                                               З 1 вересня! 

                                           Нехай цей навчальний рік буде спокійним, 

                                             успішним і щедрим на приємні моменти.

                                Щиро вітаємо з початком нового навчального року! 

                                              Бажаємо сил, терпіння, натхнення та віри.

День незалежності Україні.

 

У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою: 

24 серпня 1991.

 Саме вона стала точкою відліку, яка зафіксувала народження нової держави – незалежної і вільної України. Це була велика подія, яка дала українському народу можливість самому вирішувати свою долю.

Бібліотека-територія креативних ідей

 Підсумки навчального року:

педагогічна рада у ДПТНЗ «Жмеринське вище професійне училище»

Звіт роботи бібліотеки      2025 – 2026 р.р.

Бібліотека-територія креативних ідей

https://docs.google.com/presentation/d/1Rfg8EXo5ffKC3NnTguftelJTu9gEDrfN/edit?usp=drive_link&ouid=113590324771774592211&rtpof=true&sd=true

 

"Конституція – кодекс життя"

 

День Конституції в Україні щорічно відзначають 28 червня. Це єдине свято, що зазначено в Основному Законі нашої держави. В цей день українці відзначають створення Конституції, а також визначення базових прав та обов’язків громадян нашої країни, структуру влади та правову систему України.

Ми пишаємось своїм демократичним устроєм, незалежністю та державністю. Створення Конституції відгукнулося в серці кожного українця, адже наш народ пройшов довгий шлях до визнання України окремою, суверенною та сильною державою світу.

 

 В читальному залі бібліотеки Жмеринського ВПУ експонується книжкова виставка "Конституція – кодекс життя". Представлені матеріали ознайомлять з важливими етапами історичного розвитку України на шляху до становлення України, як конституційної держави. Ознайомившись з виставкою Ви дізнаєтесь значення Конституції, в якій закріплено право українського народу мати власну державу. Розміщена література дає відповідь на питання, якою ця держава повинна стати.

 

« Пам’ятаймо велич подвигу»,

 

« Пам’ятаймо велич подвигу»,

до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в України / 22.06.1941р. – 1945р/пройшов урок пам’яті в Жмеринському ВПУ.

Організував гурток « Арт – простір», керівник Бабич Лідія.

« Війна не має обличчя» - бліц – опитування в дискусії пройшло з керівником гуртка та учнями групи №1 /майстер Чукін І., кл.керівник Кочмарук І.

Архівні історії про війну, спогади, листи, нагороди фронтовиків предоставила Бабич Лідія. Зібрані друковані матеріали « Жмеринка в період 2-ї світової війни». Боротьба жмеринчан в підпіллі, партизанських загонах, героїчні дії залізничників міста;ознаменування досягнення перемоги міста Жмеринка, залізничний вокзал, героями Жмеринського району.

Хвилиною мовчання вшановано жертв війни в України.

Інсценізація за книгою Д.Клюєва « Хлопці з нашого села» представили гуртківці: Єфанов Даніїл, Дорош Нікіта, Павлов Артем –гр№4.

Відео сюжет « Ранок вибухів», « Пам’ятники та меморіали воінам – визволителям на території Жмеринської ОТГ.»  продемонструвала Вієцька С.

« Моє життя, моя професія»,

 

« Моє життя, моя професія», година дискусії пройшла в Жмеринському ВПУ. Організував гурток  « Арт – простір», керівник Бабич Лідія.

Захід розпочався з самопрезентації « Я…». Бліц – опитування вела Бабич Лідія, а ідеї критичного мислення висовували учні гр№1, майстер Чукін І., кл. керівник Кочмарук І.

З фактів життя:

«Професія – сенс мого життя» виступав майстер групи Чукін І.

Мозковий штурм провела керівник гуртка «Як молодь може допомогти України під час війни?». Також Бабич Лідія провела з учнями створення моделі « Бути на землі людиною…», та вправу « Асоціація – створення квітки мрії життя». Розповідались легенди: « Як жити у світі, коли не стало батька», « Історія людства» тощо.

Завдання було сформувати в учнів розуміння « в чому сенс життя», « бути на землі людиною», « віртуоз професії» та показати важливість добрих вчинків, поваги до людей.

«НАМ НЕ ЗАБУТИ ДНІВ ВІЙНИ»

 

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

 День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Внаслідок цієї війни Україна понесла надзвичайні втрати - кожен п’ятий українець загинув.

З нагоди цієї дати в бібліотеці  до уваги  читачів представлено – книжкову  виставку – «НАМ НЕ ЗАБУТИ ДНІВ ВІЙНИ».

Виставка – акція « Прочитай книгу про війну».   Вшануймо ветеранів!

Адже книги про війну – це теж пам’ятник героям війни, відомим і невідомим ії солдатам…

На ній представлено чимало цікавих матеріалів, книг, публіцистичних роздумів, фотоальбомів. Священний обов’язок кожного громадянина України – навіки зберегти пам'ять про   тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою  нацизму.

Не забуваймо!

Пам’ятаймо тих, хто так і не повернувся до рідної хати і тих, чиї життя були покалічені і зруйновані, як у ті далекі воєнні часи,так і у теперішні роки…

Вічна пам’ять і вічна пошана кожному, хто ціною життя відстояв і відстоює наше право на свободу!