28 червня – День Конституції України

 

Витоки Основного закону, на думку багатьох істориків, сягають ще часів Ярослава Мудрого, коли з’явилася збірка законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право. Даний збірник законів охоплював ХІ століття та був одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільного та кримінального права ХІ століття.

Договір–Конституція Пилипа Орлика – одна з перших європейських конституцій нового часу

Наступним кроком варто відзначити Договір-Конституцію Пилипа Орлика, яка є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією – однією з перших європейських конституцій нового часу.

Так, даний Договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов’язки усіх членів Війська – був укладений у квітні 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер. У Конституції була «наскрізна» ідея державної незалежності народу Русі – з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на, власне, руські землі. Але даний документ не набув чинності через те, що був написаний в умовах вигнання.

Вже через століття було намагання створити нову Конституцію. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року. В документі проголошувались державна незалежність і територіальна цілісність України, демократичні свободи та рівність прав громадян. Планувалось, що Республіка буде із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою, але без посади президента.

Українська Народна Республіка, за документом, проголошувалась самостійною, суверенною, незалежною державою, територія якої повинна бути неподільною, а суверенне право повинно було належати народу. Конституція УНР не була реалізована, через припинення роботи Центральної Ради.

Довідково. У період радянської влади в Україні було прийнято чотири Конституції УРСР – 1919, 1929, 1937, 1978 років., які носили здебільшого декларативний характер.

Конституційний марафон

Процес підготовки сьогоднішньої Конституції України розпочався ще у 1990 році – за часів Української РСР. Протягом 6 років, поки він тривав, було запропоновано 15 її проєктів – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Всі вони різнилися. Комуністи, наприклад, пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента та увійти в новий Союз.

Крим міг би позбутися статусу автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів. Найжвавіші дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови. 15 травня 1991 року Концепція Основного Закону була викладена офіційно.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі наш народ підтримав Акт про незалежність України і стало зрозуміло, що на політичній мапі постає суверенна держава, якій конче потрібна нова Конституція. Народні депутати у липні 1992 року ухвалили рішення про винесення на всенародне обговорення проєкту Конституції, а газета «Голос України» опублікувала її проєкт. Але ця пропозиція не знайшла підтримки народних депутатів. Врешті решт у червні 1996 року робота вийшла на фінішну пряму: 19 червня законопроєкт нової Конституції вже розглядався у другому читанні. Але досить мляво, через що Президент України Леонід Кучма оголосив всеукраїнський референдум, на який збирався винести цей документ. схвалений Конституційною комісією ще 20 березня, але не ухвалений парламентом.

Шляхом… Єльцина?

Ситуація стала вкрай напруженою. Оголосивши референдум, Кучма фактично пішов шляхом російського президента Бориса Єльцина, який намагався встановити одноосібну владу. Завершилося все, як пам’ятаємо, розстрілом парламенту.

Війну за Конституцію тоді вели комуністи, соціалісти й інші ліві сили на чолі з Олександром Морозом. Їм протидіяли так звані червоні директори скоробагатьки, які згодом стали олігархами та відвертий криміналітет. Всі вони вбачали запоруку стабільності у концентрації влади в одних руках, а отже – зміцненні президентської вертикалі. Проте була ще і третя сила – націонал-демократи, для яких головним було зображення в Конституції державних атрибутів нової України – прапора, герба, гімну, та закріплення державного статусу української мови.

На жаль, єдності в їхніх лавах не спостерігалося – одна частина схилялася до парламентської республіки, інша – до президентської. Але українським парламентарям, Президенту, на відміну від росіян, вистачило здорового глузду і вони, щоб ситуація не розвивалася за російським сценарієм, вирішили домовлятися.

«Це дійсно історичний день…»

Зрештою, 28 червня 1996 року після майже 24 годин безперервної праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. За основний закон проголосувало 315 депутатів, 36 – проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували. Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Його прибуття народні депутати привітали оплесками. Леонід Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. Після безсонної ночі нардепам влаштували скромний банкет з цукерками та шампанським.

У Конституції України визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.

Як писали тоді коментатори, прийняття Конституції незалежної України було визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил та національного табору, який їх підтримав. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи. Дехто з «батьків» Конституції навіть називав її «кращою в Європі». Чимало статей Конституції 1996 року стали результатом компромісу з лівими популістами, і фактично не показувала реального стану речей в економіці та соціальній сфері, інші – як, скажімо, згадки про референдум, імпічмент і суди присяжних тощо, не знайшли відбиття у відповідних законах і суспільній практиці, чи стали «мертвими» статтями в теперішньому законодавстві.

                                

Зеленський звернувся до білорусів: «цей тиждень буде дуже важливим для нас усіх»

 Зеленський звернувся до білорусів: «цей тиждень буде дуже важливим для нас усіх»

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян Білорусі, яких зараз втягують у війну.

Зеленський переконаний, що «від простих людей Білорусі зараз дуже багато залежить».

«Окремо хочу звернутись сьогодні до громадян Білорусі. До людей – і цивільних, і погонів. Вас втягують у війну. І навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці. У Кремлі за вас уже все вирішили – ваші життя нічого для них не варті. Але ви не раби та не гарматне м'ясо. Ви не повинні вмирати. І ви в змозі не дати нікому вирішувати за вас, що на вас чекає далі. Я знаю, що народ Білорусі підтримує Україну, вони підтримують нас, точно нас, а не війну. І саме тому вас – усіх білорусів – російське керівництво і хоче втягнути у війну, хоче посіяти ненависть між нами. Від простих людей Білорусі зараз дуже багато залежить. І я знаю, що ви можете не брати участь у цій війні. Ваші життя належать лише вам, а не комусь у Кремлі», – сказав він у відеозверненні.

Зеленський наголосив, що Україна буде захищатися від ударів з будь-яких напрямків і з будь-якої зброї.

«Я впевнений, ми вистоїмо й повернемо все своє. Але будь-яка людина, просто нормальна людина в будь-якій державі, зокрема в Білорусі, може зробити свій внесок у захист життя. Цей тиждень буде дуже важливим для нас усіх. Тому продовжуємо працювати на всіх рівнях і не збавляємо наш темп», – додав він.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України 26 червня заявило, що Росія планує нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі, зокрема запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі.

Вночі та рано вранці 25 червня був масований ракетний обстріл різних регіонів. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. На Рівненщині через ракетний удар загинули чотири людини, є поранені.

За даними української розвідки, російські бомбардувальники «працювали» безпосередньо з території Білорусі. Було задіяно шість літаків Ту-22М3, які виконали пуски 12 крилатих ракет Х-22. Рубіж пуску – неподалік Мозиря, що орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України.

В ГУР заявили, що нічні ракетні удари 25 червня по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Мінська як безпосереднього учасника у війну проти України.

Це рішення – не лише для України,

 

Зеленський на Єврораді: ЄС ухвалив одне з найважливіших рішень для України за 30 років

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський союз ухвалив одне з найважливіших рішень для України за 30 років, надавши їй статус країни-кандидата.

«Сьогодні ви ухвалили одне з найважливіших рішень для України за всі 30 років незалежності нашої держави. Я вважаю, що це рішення – не лише для України. Це найбільший крок на посилення Європи, який можна було зробити саме зараз саме в таких складних умовах, коли російська війна випробовує нашу здатність берегти свободу та єдність», – заявив Зеленський, виступаючи через відеозв’язок у Європейській раді в четвер.

Президент наголосив, що Україна здатна стати повноправним членом Європейського союзу.

«Вірю, що прапор Євросоюзу буде в кожному українському місті, яке ще маємо звільнити від окупації Російської Федерації. Український та європейський прапори будуть разом і тоді, коли ми будемо відбудовувати нашу державу після цієї війни разом», – сказав Зеленський.

З українських бібліотек вилучать російські пропагандистські книжки – МКІП

 З українських бібліотек вилучать російські пропагандистські книжки – МКІП Міністерство культури та інформаційної політики працює над вилученням пропагандистської російської літератури з українських бібліотечних фондів, щоб замістити її якісною україномовною літературою.

Зокрема, це відбудеться на основі відповідних методичних рекомендацій, які напрацювала та схвалила Рада з питань розвитку бібліотечної справи при МКІП. До складу Ради входять провідні фахівці бібліотечної справи з усіх куточків України. “Пропаганда - це небезпечна зброя. 

Сьогодні російська брехня отруює все навкруги. Маємо всіма способами боротись із цим явищем. Наразі Міністерство визначило чіткі критерії, за якими російська література буде вилучена з українських бібліотечних фондів. Ми підходимо до цього питання ретельно і виважено. Сподіваємось, що все це позитивно вплине на розвиток українського книговидавництва”, - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк. 

Першочергово і якнайшвидше потребують вилучення видання: 

зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини; 

які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як “повстанці”, “ополченці”, “ввічливі військові люди”;

 видавництв, а також авторів, до яких були застосовані обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;

 автори яких публічно підтримали агресію проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет. Бібліотекам рекомендується створити дорадчі органи, які зокрема, надаватимуть рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Битва за Україну. День сто вісімнадцятий

 Битва за Україну. 

День сто вісімнадцятий.

ТОР 5 ЦИТАТ

1. Володимир Зеленський, президент України: «Ми маємо справу з абсолютним злом. І ми не маємо іншого вибору, ніж іти далі. Звільняти всю нашу територію. І хоча зараз ширина нашого фронту – вже понад 2,5 тис. км, відчувається, що стратегічна ініціатива – все ж за нами».

2. Тіні Кокс, президент ПАРЄ: «Ця жахлива війна не повинна стати для нас нормою, ми маємо не піддаватися спокусі звикнути до неї…Війна об’єднала народи Європи, і тепер ми можемо зробити те, що здавалося неможливим до цієї війни».

3. Жозеп Боррель, високий представник ЄС: «росія блокує український експорт, саме вона блокує порти, руйнує сховища з зерном та транспортну інфраструктуру - росія, а не ми. І саме це провокує продовольчу кризу… Росія намагається звинуватити в цьому санкції ЄС. Але саме росія несе відповідальність за цю продовольчу кризу».

4. Катрін Колонна, міністр закордонних справ Франції:  «росія мусить припинити гратися зі світовим голодом».

5. Ксав'є Беттель, прем'єр-міністр Люксембургу: «Бородянка сьогодні є символом безглуздої жорстокості та насильства. Ніщо не може передати жаху того, що тут сталося»
5. 
   
5. .ПРАВДА ПРО ВІЙНУ
5. Окупанти вбили в Україні 323 дитини і понад 587 поранили.

5. Росіяни кидають у підвали працівників захопленої ЗАЕС – Дмитро Орлов, міський голова Енергодара

   У Харкові в результаті обстрілу загинуло 5 осіб і ще 11 отримали поранення - Сергій Болвінов, начальник Слідчого управління поліції Харківщини.

   На підприємстві «Азот» у Сєвєродонецьку наразі перебуває близько 300 цивільних - Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр – мінТОТ.

   Війна зруйнувала 20-30% інфраструктури України - Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України.

   «УКРІНФОРМ»: Станом на 25 травня, загальна сума прямої шкоди від руйнування будівель та інфраструктури становила $105,5 млрд. З них $40 млрд - збитки від знищення транспортної мережі.

   Україна повернула тіла 35 військовослужбовців під час чергового обміну - ГУ розвідки МО України.

Мінкультури розробило рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією

 

Міністерство культури та інформаційної політики розробило рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

"Бібліотечні ресурси - це частина інформаційних ресурсів держави. Вони потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема й від поширення ворожих інформаційних впливів. В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є вкрай необхідною та водночас має відбуватися виважено і поступово", - йдеться у повідомленні пресслужби Мінкультури.

З огляду на це міністерство спільно з консультативно-дорадчим органом – Радою з питань розвитку бібліотечної справи розробили рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зазначається, що до складу Ради входять провідні спеціалісти бібліотечної справи у всій країні. Це представники національних та державних бібліотек, обласних універсальних наукових бібліотек, професійних громадських організацій.

"В умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види документів, зазначених у рекомендаціях, є неприпустимим з точки зору інформаційної безпеки нашої країни та впливу на суспільну свідомість громадян", - ідеться у повідомленні.

Ці рекомендації можуть використовувати органи місцевого самоврядування, публічні бібліотеки, підприємства, установи, організації різних форм власності, які мають структуру бібліотеки.

Зокрема під вилучення підпадають книги: зміст яких порушує вимоги статті 2 закону "Про захист суспільної моралі"; внесені Держкомтелерадіо до переліку видань, які не рекомендовані до ввезення на територію України; внесені Держкомтелерадіо до переліку видань, яким відмовлено у ввезені на територію України; автор (один із авторів) яких внесений до переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці; до авторів або видавництв застосовано санкції відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони; автори яких публічно підтримують агресію Росії проти України.

Серед іншого, не рекомендується зберігати у бібліотеках фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за винятком окремих екземплярів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема видання краєзнавчого характеру, книжкові пам'ятні видання).

Водночас у відомстві звертають увагу, що незалежно від форми власності, установи не можуть вилучати з фондів документи, що внесені до переліку цінних та рідкісних видань, унікальних документальних пам'ятних видань.

Також, зважаючи на особливий статус та призначення національних бібліотек, у міністерстві рекомендують, у разі збереження у фондах книг, що підпадають під вилучення, вони не мають популяризуватися та бути у відкритому доступі.

Крім того, у міністерстві вважають, що бібліотекам варто припинити наповнення своїх фондів виданнями, які мають походження, виготовлені чи ввезені з території Росії чи окупованих територій України.

Детально з рекомендаціями можна ознайомитись за посиланням: https://mkip.gov.ua/files/pdf/rekomendacii.pdf

Як повідомлялося, директор Українського інституту книги Олександра Коваль припускає, що з публічних бібліотек необхідно буде вилучити понад 100 млн екземплярів пропагандистських книг, зокрема російську класику.

«Початок Перемоги», або Що вже відомо про історичний візит лідерів ЄС до Києва

 «Початок Перемоги», 

або Що вже відомо про історичний візит лідерів ЄС до Києва

Переговори у Маріїнському палаці були «тривалими» та «детальними», повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, і стосувалася таких тем:

• Санкції: європейські лідери отримали повні пакети напрацювань групи Андрія Єрмака - Майкла Макфола щодо подальших санкцій. «Гості визнали, що деякі лідери в Європі відчувають «втому від санкцій», але особисто вони готові рухатися далі. Нові санкції будуть», – запевнив Кулеба.
• Зброя: «Були деякі нові корисні оголошення (зокрема, Макрон пообіцяв додатково надати Україні самохідні артилерійські установки Caesar, - Ред.). Президент подякував і на цифрах пояснив, чому треба більше і частіше. Гості почули».
• Кандидатство на членство в Європейському Союзі. На думку Кулеби, Україна стала ближче до отримання статусу кандидата «у порівнянні навіть з початком тижня» (Макрон, Шольц, Драгі та Йоханніс виступають за «негайне надання Україні статусу кандидата у члени ЄС», - Ред.). Водночас, каже глава МЗС, «ще не всі перешкоди подолано, не всі пастки обійдено».
• Експорт зерна з України: «Всі погоджуються, що довіряти Росії не можна, треба працювати через ООН і мати чіткі гарантії. Паралельно будемо суттєво розвивати наземні коридори». Голова МЗС вказав на те, що тема зерна впливає на те, як російську агресію сприймають у Африці, Азії та Латинській Америці, «на цю тему теж дії скоординували».
• Переговори з Росією: «Гості не примушували, не схиляли, не тиснули, не ув’язували. «Україна повинна виграти цю війну» - показові слова Макрона. Моя порада - облиште цей страх. Здається, за останній час президент і вся його дипломатична команда дали достатньо підстав повірити, що ми не ті, кого можна примусити, схилити, затиснути або розвести».

Що загалом можна сказати про цей візит?

«Це був візит єдності та обговорення важливих питань» 

В коментарі Укрінформу міжнародний експерт Агія Загребельська розповіла, що для лідерів трьох найбільших економік ЄС візит в Україну  не їх право або вибір - це їх обов’язок, якщо вони вважають, що український народ є частиною європейської родини.

«Перш за все вони виконували свій обов’язок», - наголошує вона.

Друге – це забезпечення єдності.

«Бо без повної єдності, довіри та взаємопорозуміння між союзниками отримати перемогу у війні так, як ми її розуміємо, неможливо. Останніми тижнями між українською владою та ними були помітні певні проблеми, що загрожували перетворитися на більш глибоке непорозуміння. Тому, це також був візит єдності», - наголошує пані Загребельська.

Переможемо! 

міжнародний день друзів

 

У всьому світі 9 червня заведено святкувати міжнародний день друзів. Свято відзначають у колі друзів та близьких.

Для людини дружба – це велика цінність, якщо вона справжня. Люди повинні знати ціну дружби та, як це важливо мати когось, хто тебе підтримає у важку хвилину, подасть руку помочі. На честь цього було створено це свято. Походження цього свята невідомо нікому.

Вітаю з Днем друзів!
Разом жити нам веселіше.
Знай, хоч в радість, хоч в біду
Я тебе не підведу!
Лише добра тобі бажаю,
Щастя, радості й любові,
Ніколи не знати печалі.
Краще все буде з тобою!

"Легенда лідерства": Зеленського у США відзначили престижною премією

 "Легенда лідерства": Зеленського у США відзначили престижною премією

Президент Володимир Зеленський був відзначений у Нью-Йорку премією "Легенда лідерства" (Legend Lidership Award), якою удостоюють світових лідерів, які залишають спадщину, що надихає, виявили героїзм та вплинули на культури, галузі чи країни.

Як повідомили в Офісі глави української держави, про це було оголошено під час зустрічі Yale CEO Summit (Саміт генеральних директорів компаній Єлю), у якій Зеленський взяв участь у режимі відеоконференції.

Зазначається, що президент України подякував за цю нагороду й зазначив, що сприймає її як відзнаку для всього українського народу.

Нагороду для глави держави у Нью-Йорку отримав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

В ОП повідомили, що цьогоріч Yale CEO Summit об’єднав 100 топ-менеджерів глобальних компаній, а також провідних учених з американських університетів, зокрема Єльського, Гарвардського та Колумбійського.

Глава держави подякував американському народові, бізнесу та державі за підтримку України.

На його переконання, саме завдяки об’єднанню світової спільноти відбувається спільна протидія агресору, зокрема через запровадження санкцій, надання Україні зброї, політичної та економічної підтримки тощо.

Водночас Зеленський наголосив, що війна в Україні триває, і світ має про це пам’ятати.

Раніше стало відомо, що Володимира Зеленського відзначили європейською премією Карла Великого. Цією премією, зокрема, відзначали британського державного діяча Вінстона Черчіля та Папу Римського Івана-Павла ІІ.

Більш ніж 70 культурних організацій у світі припинили співпрацю з росіянами

 

Більш ніж 70 культурних організацій у світі припинили співпрацю з росіянами – Ткаченко

Понад 70 світових організацій відмовилися від культурної співпраці з Росією після повномасштабного вторгнення в Україну....

зросла кількість вбитих окупантами дітей

 

В Україні зросла кількість вбитих окупантами дітей

Від початку повномасштабного вторгнення російські військові вбили в Україні 263 дитини.

Понад 467 дітей отримали поранення.

"Станом на ранок 7 червня більше ніж 730 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 263 дитини загинуло та понад 467 поранено. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях", - йдеться у повідомленні.

Найбільше жертв серед дітей у Донецькій області - 190, Київській - 116, Харківській - 112, Чернігівській - 68, Луганській - 53, Херсонській - 52, Миколаївській - 47, Запорізькій - 29, Сумській - 17, у м. Києві - 16, Житомирській - 15.

Через постійні бомбардування та обстріли збройними силами РФ українських міст та сіл пошкоджено 1940 закладів освіти. При цьому 184 з них зруйновано повністю.

 

У Жмеринці 7 червня оголосили День жалоби для вшанування пам’яті загиблих Героїв

7 червня за розпорядженням міського голови Анатолія Кушніра на території всієї Жмеринської громади оголошено День жалоби для вшанування пам’яті загиблих Героїв, які віддали своє життя, боронячи свою державу до останнього подиху.

Цього дня жителі Жмеринської громади вшануюють пам’ять Петра Каменецького, Антона Ротаря, Дениса Латчука, Ярослава Христюка, Сергія Суслика, Віталія Гнатовського, Ярослава Кушпіту, Артема Полянського, Андрія Кобилянського, Євгена Фалінського та Віталія Вовка.

На знак скорботи за загиблим, 7 червня усі підприємства, установи та організації на знак скорботи за загиблим воїном мають приспустити прапори України з траурною стрічкою на адміністративних будівлях, а також обмежити проведення розважально-концертних заходів на території Жмеринської міської територіальної громади та заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі кафе та ресторанах, в громадському транспорті.

Надалі день поховання загиблого Героя оголошують Днем жалоби на території всієї Жмеринської громади.

Жмеринська міська рада закликає усіх підприємців та жителів громади долучитися до вшанування пам’яті Героїв.

книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває

Олександр Красовицький

«Місяць війни. Хроніка подій. 

Промови та звернення Президента України Володимира Зеленського» 

Про що книга «Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента України Володимира Зеленського» автора Олександр 

 Ця книга нагадує читачу про трагічні і героїчні події першого місяця війни.

24 лютого 2022 року, коли українські міста прокинулись від вибухів, ворог планував «блискавично» підкорити країну, вбиваючи мирних мешканців і знищуючи міста, але українці героїчно чинили опір. Кремль не зміг реалізувати план швидкого захоплення України та зміни влади в країні. Головною перепоною для окупантів стали єдність українців та стійкість ЗСУ разом з іншими силами оборони України, а ціною опору — тисячі жертв серед цивільного населення, зруйновані долі мільйонів українців через втрату близьких, дому, колишнього життя.

Документальна хроніка повномасштабного вторгнення Росії в Україну нагадує читачу про трагічні і героїчні події першого місяця війни. Хронологічно впорядковано публікації щоденних новин, повідомлення з офіційних джерел, промови та звернення Президента України.

Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, а українці зі зброєю в руках захищають благополуччя Європи.

Упорядник: О. В. Красовицький

Хроніку подій підготував доктор історичних наук В. М. Воронін

розпочалася 100 доба

 Сьогодні, 3 червня, розпочалася 100 доба повномасштабного протистояння України агресії РФ. Після знищення Маріуполя окупанти взялися за Сєверодонецьк. Спроби штурму міст на Донбасі продовжуються. 

У Генштабі ЗСУ уточнюють, що під Харковом основні російські сили кинуто на стримування наступу ЗСУ. У центральній частині Сєверодонецька продовжуються бої. Російські війська намагалися штурмувати населені пункти області міста. У районі Слов'янська ворог концентрує зусилля, зокрема, на інженерному обладнанні позицій. Особовий склад російської армії деморалізовано через постійні перенесення термінів їх ротації.

Скалічені тіла і душі, незламні віра й дух: 100 днів повномасштабної війни з Росією у фотографіях

З моменту повномасштабного вторгнення РФ минуло рівно 100 днів. Кожного дня українці ховалися від обстрілів у бомбосховищах, залишали свої домівки в пошуках безпечного місця, волонтерили, рятували та захищали одне одного.

Збройні сили нашої держави дають гідну відсіч рашистським окупантам, а сила духу українського народу перед бездушним обличчям ворога лише міцнішає.

Якими стали для України та українців 100 днів кровопролитної війни з Росією – у добірці фотографій, яку для вас підготували Факти ICTV. Разом – переможемо!

1600 ракетних ударів, тисячі жертв і мільйони біженців: що пережила Україна за 100 днів війни

Кожен із цих днів для мільйонів українців запам’ятався одним суцільним 24 лютого. Евакуація, втрата житла, тяжкі поранення, загибель… Війна, яку принесли в Україну росіяни, зачепила кожного з нас по-своєму.

Як Росія продовжує “накривати” Україну своїми ракетами, куди евакуювалися мільйони українців та що відомо про безпрецедентні для ХХІ століття воєнні злочини РФ у Маріуполі і на Київщині – далі у матеріалі.

Ракетні удари

Хаотичні ракетні обстріли українських областей стали характерною рисою “доблесної” російської армії. Тероризуючи та вбиваючи мирне населення, окупанти з перших днів вторгнення вдалися до руйнування не лише воєнної, а й цивільної інфраструктури.

За останніми даними українського Генштабу, рашисти запускають в Україну в середньому 10-14 ракет  щодоби. Кожна з ракет несе від 400 до 600 кг небезпечного тротилу.

Більшу частину ефективно долає ППО ЗСУ, однак через неспроможність міжнародних партнерів закрити небо над Україною ракетні удари перетворилися на реальну щоденну загрозу для українців.

30 травня під час виступу в Єврораді президент Володимир Зеленський назвав страшну цифру – майже 1600: саме стількох ракетних ударів зазнала Україна з часу повномасштабної війни.

– За інформацією на минулу добу, кількість російських ракетних ударів по Україні – вже майже 1600. Росія застосувала понад 2400, майже 2,5 тисячі різних ракет проти нас, проти мирного населення. А тоді, станом на 8 квітня, ударів було менше тисячі і ракет вони застосували близько тисячі. Ось такий прогрес їхньої агресії, – зауважив президент.

Абсолютна більшість ракет впали на мирні міста і села, руйнуючи багатоповерхівки, театри, магазини, лікарні та дитячі садки.

За офіційною інформацією ООН, станом на кінець травня війна в Україні забрала життя щонайменше 4074 цивільних, ще 4826 було поранено.

Експертам організації відомо, що серед загиблих українців:

• 1540 дорослих чоловіків;
• 1014 дорослих жінок;
• 1258 дорослих (стать не вдалося встановити);
• 100 хлопчиків;
• 93 дівчинки;
• 69 дітей (стать не вдалося встановити).

Йдеться лише про підтверджені факти: у місцях проведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях України підрахувати кількість жертв не є можливим.

Як заявив 30 травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль, за час повномасштабної війни кількість загиблих мирних громадян України вдесятеро перевищує жертви серед наших військових.

– Кількість цивільних жертв у десятки разів перевищує жертви серед військових. Це доводить те, що російська армія та Росія воюють із громадянським населенням України, а не з нашими Збройними силами, – наголосив він.

За даними дослідження Київської школи економіки, інфраструктурні збитки від війни в Україні вже перевищили $105,5 млрд.

Евакуація. Втеча від війни

За даними Міжнародної організації з міграції, після початку повномасштабної війни з РФ понад 7,7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами. Понад 60% із них – жінки.

1600 ракетних ударів, тисячі жертв і мільйони біженців: що пережила Україна за 100 днів війни / 5 фотографий

У звіті організації також зазначається, що частка переселенців у загальній кількості населення України зросла до 17,5%. Таким чином, внутрішньо переміщеною особою стала кожна шоста людина.

Окрему роль у порятунку мирних мешканців із гарячих точок України відіграли гуманітарні коридори. Частину з них російські окупанти цілеспрямовано зривали, однак спільними зусиллями влади та волонтерів новий притулок отримали десятки тисяч українців.

Рятуючись від війни, чимало наших громадян виїхали за кордон.

1600 ракетних ударів, тисячі жертв і мільйони біженців: що пережила Україна за 100 днів війни / 4 фотографии

За офіційними даними МВС, з 24 лютого Україну залишили понад 6 млн громадян, з яких абсолютна більшість поїхала до країн Євросоюзу. Найбільшу кількість українців встигла прийняти Польща – це понад 3,3 млн.

Водночас із середини квітня спостерігається й зворотна тенденція — українці масово повертаються додому. Попередньо понад 1 млн осіб вже повернулося в Україну.

Маріуполь. Драмтеатр і пологовий будинок

9 березня. Близько п’ятої години вечора російські військові цілеспрямовано завдали авіаударів по дитячій лікарні та пологовому будинку у центрі Маріуполя.

Першим про приліт повідомив колишній перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін, згодом інформацію підтвердила місцева влада. Наступного дня про цинічний обстріл пологового і дитячої лікарні дізнався увесь світ.