"Борись. Воюй. Це того варте!" Історія аеророзвідника, який загинув за Україну 

16 лютого 2022 року пряму трансляцію Reuters, яку агентство організувало на Майдані Незалежності в очікуванні вторгнення Росії, потролили невідомі активісти. 

О 12:49 у кадрі з'явився дрон з оголошенням "Продам гараж на Соломі" та номером телефону посольства Росії. 

Акцію здійснив Фелікс Куртаніч, відомий також під псевдонімом "Лис" Подільський. У квітні пілот аеророзвідки Фелікс Куртаніч під час виконання бойового завдання загинув у Луганській області.

Близькі чоловіка пригадують, що він завжди прагнув бути причетним до всіх визначальних для країни подій. 

У 2013 році Фелікс тікав із ліцею в Чернігові для того, щоб брати участь у Революції гідності. У 2014 кинув навчання у Вінницькому торговельно-економічному університеті, аби у віці 18 років добровольцем піти воювати проти Росії на Донбасі. 

16 лютого 2022 року пряму трансляцію Reuters, яку агентство організувало на Майдані Незалежності в очікуванні вторгнення Росії, потролили невідомі активісти. 

О 12:49 у кадрі з'явився дрон з оголошенням "Продам гараж на Соломі" та номером телефону посольства Росії. 

Акцію здійснив Фелікс Куртаніч, відомий також під псевдонімом "Лис" Подільський. У квітні пілот аеророзвідки Фелікс Куртаніч під час виконання бойового завдання загинув у Луганській області.

Близькі чоловіка пригадують, що він завжди прагнув бути причетним до всіх визначальних для країни подій. 

У 2013 році Фелікс тікав із ліцею в Чернігові для того, щоб брати участь у Революції гідності. У 2014 кинув навчання у Вінницькому торговельно-економічному університеті, аби у віці 18 років добровольцем піти воювати проти Росії на Донбасі. 16 лютого 2022 року пряму трансляцію Reuters, яку агентство організувало на Майдані Незалежності в очікуванні вторгнення Росії, потролили невідомі активісти. 

О 12:49 у кадрі з'явився дрон з оголошенням "Продам гараж на Соломі" та номером телефону посольства Росії. 

Акцію здійснив Фелікс Куртаніч, відомий також під псевдонімом "Лис" Подільський. У квітні пілот аеророзвідки Фелікс Куртаніч під час виконання бойового завдання загинув у Луганській області.

Близькі чоловіка пригадують, що він завжди прагнув бути причетним до всіх визначальних для країни подій. 

У 2013 році Фелікс тікав із ліцею в Чернігові для того, щоб брати участь у Революції гідності. У 2014 кинув навчання у Вінницькому торговельно-економічному університеті, аби у віці 18 років добровольцем піти воювати проти Росії на Донбасі. 

На війні Фелікс захопився аеророзвідкою. І коли у 2019 році повернувся до мирного життя, на останні гроші придбав перший власний дрон. 

Але і це захоплення швидко переросло у діяльність на користь держави. Під управлінням Фелікса дрони почали здіймати в українське небо прапори. 

Торік на День кримськотатарського прапору над Майданом було піднято стяг кримських татар, а над Слов'янськом замайорів великий прапор України. Фелікс планував здійняти український прапор у небі над Донецьком і Луганськом. Але після повномасштабного вторгнення Росії вдруге пішов на війну. 

Спершу аеророзвідник із позивним "Лис" воював у Київській області, а після того, як Київ вдалося відбити, одразу вирушив на Донбас. 

Ми познайомилися з Феліксом у травні минулого року. Тоді я отримав інформацію, що, перебуваючи під санкціями РНБО та попри заблоковані рахунки, кум Путіна Віктор Медведчук влаштував реконструкцію свого "палацу" під Києвом. 

Аби довести, що реконструкція дійсно відбувається, потрібно було зняти будинок із повітря. 

Складність цього задуму полягала в тому, що охорона Медведчука мала спеціальні пристрої, які глушили та перехоплювали дрони. Тому потрібен був дрон, який може знімати з великої висоти. І тоді на зйомку приїхав "Лис".

Щойно він підняв дрон у повітря, керування було втрачено. Дрон швидко почав летіти в сторону охоронюваної території Медведчука. Фелікс побіг за дроном, одночасно перевантажуючи додаток для керування. Повернути коштовний дрон на землю таки вдалося. Але зафільмувати маєток Медведчука – ні.

Тоді я запропонував більше не ризикувати дроном, але Фелікс наважився летіти ще. Завдяки йому українці змогли побачити реконструйований маєток Медведчука.

Це лише один із багатьох епізодів, який може розповісти про характер Фелікса. А наш матеріал про те, яким був Фелікс Куртаніч, що встиг зробити і за що помер. 

читання під час війни

 Чим корисне читання під час війни?
Зараз книжки стають розрадою та допомогою у складні часи.
Звісно, ви не повинні змушувати себе читати. Але якщо вас зупиняє лиш те, що це зараз не на часі — наступні аргументи можуть переконати вас у зворотному.
Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та хоч на деякий час забути про війну.
Можна взяти за звичку читати під час повітряної тривоги. Це допоможе згаяти час та відволіктись від місця й ситуації, в яких знаходитеся.
Якщо довго читати – настає момент, коли існує лише книга і ти. Це дуже корисніо для перемикання емоційного стану.
Читання стимулює пізнання та допомагає відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.
Книжки допомагають поглибити знання, а часом навіть і заспокоїтися.
Читання робить нас обізнаними, допомагає аналізувати, що в майбутньому допоможе відстояти свою точку зору в будь-якій історичній суперечці.
Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.
Читання знижує стрес. Читаючи, немов ставиш на паузу всі турботи, починаєш більш методично дихати й ніби повертаєшся до звичного життя.
Читання поновлює емоційний ресурс, допомагає мозку впоратися з невідомістю.
Читання додає сил і витримки.
Читання нагадує, що життя триває. Це допомагає знаходити часточку нормальності у своєму житті й нагадує, що життя продовжується навіть у війні.
Це те заняття, що допомагає відчувати себе як у мирний час.
Читання прокачує. Книжки — чи не найпростіший спосіб навчатися нового навіть у бомбосховищі. А після війни отримані знання обов’язково знадобляться.
Читаючи, ви здобуваєте нові знання і можете бути корисним для оточення.
Читання – це корисна і відволікаюча можливість.

через агресію Росії в Україні загинули 343 дитини

 В Україні станом на ранок 1 липня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинули 343 дитини, щонайменше 635 – поранені.

Напередодні повідомляли про 341 загиблого і 631 поранених.

Як наголошують у прокуратурі, ці цифри – не остаточні, оскільки «триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях».

Найбільше дітей, за даними ОГП, постраждало в Донецькій області – 339, Харківській – 185, Київській – 116, Чернігівській – 68, Луганській – 61, Миколаївській – 53, Херсонській – 52, Запорізькій – 31.

«У ніч на 1 липня війська країни-агресораздійснили ракетний обстріл Білгород-Дністровського району Одеської області. Внаслідок цього загинув 10-річний хлопчик, поранені двоє дітей – 4 та 17 років. 28-29 червня через обстріл окупантами цивільної інфраструктури Лисичанська Луганської області загинула дівчинка 13 років. 29 червня внаслідок обстрілу ворогом с. Павлівка Мар’їнського району Донецької області поранено 5-річного хлопчика», – додали у прокуратурі.

За повідомленням, через бомбардування й обстріли збройними силами РФ в Україні пошкоджено 2102 заклади освіти, з них 215 – зруйновані повністю.

Координаторка системи ООН в Україні з гуманітарних питань Оснат Лубрані 30 червня повідомила, що внаслідок повномасштабної війни Росії в Україні організації відомо про майже п’ять тисяч загиблих цивільних жителів і понад п’ять тисяч поранених. І це, за її словами, є «лише невеликою частиною жахливої реальності».