Завітайте до нас на персональну виставку
ДАРІЇ САДОВНИЧОЇ
Година спілкування « У чому сенс життя та щастя людини?».
27 березня 2025 року Міжнародний день щастя.
Керівником гуртка « Арт Простір»
Бабич Лідією організовано і проведено година спілкування « У чому сенс життя та
щастя людини?».
Участь взяли у дискусії вправ : « Асоціація», « Сенс життя – це гроші», «
Сенс життя – це родина, здоров’я , кохання» : аналізовані ситуацій життя та
побудові проекту
« Сенс життя – це…?» учні навчального закладу групи
1,10,6,11,5. Визначено ціль життя, щастя, моральні цінності людини, уміння
висловлювати свою думку у доступній ігровій форми. Питання про «сенс життя»
допоможе молоді зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому,
навчити опанувати мистецтво спілкування, пробуджувати інтерес до корисного,
морального, бажання зберегти людську гідність.
Керівник гуртка Бабич Лідія
Щороку у березні світ відзначає
Всесвітній день поезії.
Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела
відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого
людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня
кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й
почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише
«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…
Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже
«крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом.
Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної
взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її
поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному
різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю
поета в багатогранних проявах його творчості.
Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало
чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на
камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості.
Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть
через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами
стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і
простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це
голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини
духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає
від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у
своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна
нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком
можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки
говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які
можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і,
можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ― Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі.
Виставка одного портрета:
"Марудне діло — ювілей, всі пера вмочені в єлей", — так сама Костенко іронізує над ажіотажем, який щорічно виникає до її народин.
Не любить вона й патетичних епітетів поруч зі своїм іменем, як-то "королева поезії", "совість нації" чи "живий класик".
Але так чи так її роль для української літератури важко переоцінити, а на її честь навіть названа одна з малих планет Сонячної системи — ім’я "Лінакостенко" у 2015 році дали планеті № 290127. Тож непересічний імідж склався давно.
"Я не люблю нещасних. Я щаслива.
Моя свобода завжди при мені."
Спасибі Вам за те, що Ви освітлюєте наш шлях своїм неперевершеним словом!
Інформ - хвилина , присвячена
визволенню м.Жмеринки від німецько-румунських окупантів була організована 18 березня. Бібліотекар Вієцька Світлана провела історичну хвилину біля книжкової виставки " Не можна про це не читати" з учнями гр№9.
Мета: вшанувати пам'ять дати вкарбованої солдатською кров’ю. Пам’ятаті про відважніх захисникив, які не скорилися ворогу та відвоювали наше містечко. ; виховувати любов до Вітчизни, патріотичні почуття підростаючого покоління.
«Арт – простір»
гурток – 13.03.2025 р. з молоддю училища
Жмеринського ВПУ провів розважальний захід « Весна і Жінка…».
Організатор –
керівник гуртка Бабич Лідія. Організована книжкова виставка « Велич світу –
жінка» бібліотекарем Вієцькою Світланою. Участь взяли учні: Яцишин Роман гр.6-читання гуморески;
Чернецький Костя гр. 8 – легенда « Бог створив жінку». Вітальний монтаж –
художнього слова виконали учні групи №1,2,6. Частушки виконала група дівчат №11
та 10.
У конкурсах задіяні
були решта запрошених учнів навчального закладу. Перемогу отримала команда «
Мрія» (хлопці).
Керівник гуртка Бабич Лідія
10 березня відзначають День українського гімну -
йому виповнюється 160 років від дня першого публічного виконання.
Пісня Чубинського пройшла довгий шлях, поки стала національним гімном.
Ось кілька цікавих фактів з історії: