День пам’яті загиблих захисників України

 

29 серпня – 

День пам’яті загиблих захисників України.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року «у війні проти російських загарбників загинули майже 9 тисяч українських героїв».

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Наприкінці травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Національного військового меморіального кладовища, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна.

Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

 

Незалежність

 Коли ми говоримо про Незалежність, ми маємо пам‘ятати її творців.

Чернетка Акту проголошення незалежності України, написана Левком Лук'яненком

Левко Лук'яненко – український дисидент, політв'язень, колишній народний депутат України, людина, яка є автором Акту проголошення Незалежності України та співавтором Декларації про державний суверенітет!

Постать, яка доклала максимум зусиль, аби вивести Україну з-під влади москви. Особистість, яку радянський режим судив за погляди! І яка їх не змінила, попри табори.

Так само, як сьогодні українці відмовляються від російських паспортів на тимчасово окупованих територіях, Левко Лук’яненко відмовлявся від радянського!

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР на позачерговій сесії голосами 346 депутатів прийняла «Акт про державну незалежність України».

Ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України був Вячеслав Чорновіл. Він сприяв ухваленню Указу Президії Верховної Ради «Про заборону діяльності Компартії України».

Відомо, що ввечері 24 серпня 1991 року саме Чорновіл запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також – підняти національний прапор над куполом парламенту.

По закінченню засідання депутати-опозиціонери зібралися біля трибуни та заспівали гімн Українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина»

Незалежність – життєдайний елемент кожного українця! Це те, що вирує в наших жилах.

Це – свобода.

Це – гідність.

Це – наша ідентичність і наші цінності.

Незалежність дісталася нам великою ціною, і сьогодні ми боронимо її ще більшою. Вона живе у серці, у громаді, у великому місті й найменшому селі. Заради неї ми маємо єднатися, змінюватися, підтримувати одне одного й стояти до кінця.

21 серпня — Міжнародний день пам’яті і поминання жертв тероризму

 

Терористична діяльність у сучасному світі — це неприпустимий злочин, за який повинна настати належна відповідальність — не важливо, терористами є група політичних чи релігійних радикалів, а чи одна з найбільших країн світу.

21 серпня світ з ініціативи ООН вшановує жертв тероризму. Росія у війні з Україною постійно вдається до методів терору, й не лише після 24 лютого 2022 року. Нижче підібрали кричущі приклади, які нагадують, чому міжнародній спільноті слід визнати РФ державою-спонсором тероризму.

Терор щодо цивільних українців Росія почала застосовувати ще у 2014 році, переслідуючи на окупованих територіях цивільне населення, яке не чинило збройного спротиву, але й не було лояльним до окупаційної адміністрації. Йдеться, наприклад, про активістів Євромайдану в Криму, як то кінорежисер Олег Сенцов, громадський діяч Олександр Кольченко, фермер Володимир Балух, яких спершу катували, а потім незаконно засудили на великі терміни ув’язнення за сфабрикованими справами. Або ж про депутата Горлівської міськради Володимира Рибака чи неповнолітнього футболіста Степана Чубенка, яких спершу катували, а потім убили на Донбасі.

Найбільш показовим актом міжнародного тероризму з боку Росії та контрольованих нею терористичних угрупувань ЛДНР до повномасштабного вторгнення стало збиття малайзійського боїнга MH17. Загинули всі пасажири та члени екіпажу літака — 298 людей. За даними розслідування міжнародної комісії, авіалайнер збили з зенітно-ракетної установки «Бук», яка належала курській 53-й бригаді протиповітряної оборони, а до злочину безпосередньо причетні два офіцери російської армії. Попри наявність доказів, оприлюднених кількома незалежними джерелами, Росія досі не визнає своєї провини в цьому акті міжнародного тероризму.

Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія лише посилила використання терору як методу війни. Це і терор через катування, вбивства, зґвалтування, насильницьке переміщення місцевого населення на окупованих територіях, який до того ж має ознаки геноциду. І планомірні авіаційні та ракетні удари по цивільних об’єктах. Внаслідок невибіркових бомбардувань майже вщент зруйновані Бородянка на Київщині, Маріуполь та інші міста Донбасу. Росія продовжує руйнувати Миколаїв. Жертвами ракетних ударів стали відвідувачі торгового центру в Кременчуці, діагностичного центру та інших цивільних закладів у центрі Вінниці, мешканці житлових кварталів Харкова, Києва, Чернігова, Миколаєва, Одеси. Усі руйнування і страждання, завдані ракетним терором Росії, складно перелічити.

Кричущими свідченнями того, що Росія є державою-терористом, стали і вбивство 29 липня в Оленівці щонайменше 50 українських військовополонених, які вийшли з Азовсталі під гарантії безпеки та обміну від ООН й Червоного хреста, і ядерний шантаж усього світу з використанням Запорізької АЕС.

Дії Росії поступово отримують відповідну оцінку з боку міжнародної спільноти. 10 травня сейм Литви визнав Росію державою, що підтримує тероризм. 11 серпня сейм Латвії визнав РФ державою-спонсором тероризму, дії якої є цілеспрямованим геноцидом проти українського народу. Нагадаємо, що Верховна Рада України визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим — неонацистським за «суттю і практикою» 14 квітня 2022 року.

Можна скільки завгодно говорити про мир.

 Поки у світі стелять червоні доріжки — в Україні стелять чорні хустки.

1,5-річна дитина загинула від російського обстрілу у власному домі в Харкові. Вона не встигла пізнати світ.

Унаслідок атаки загинули ще четверо людей. 17 отримали поранення, серед них діти — 6-річний хлопчик, 17-річна дівчина та 16-річний хлопець. Шістьох постраждалих шпиталізували.

Близько 05:00 російські терористи атакували житловий квартал Харкова дронами-камікадзе. Влучання у п’ятиповерховий будинок спричинили пожежі на першому, третьому та п’ятому поверхах, руйнування та завали. Загальна площа займання — понад 900 м².

Харків знову у вогні та руїнах. Українські родини знову у сльозах.

Ми повинні пам’ятати кожне обірване дитяче життя і зробити все, щоб таких трагедій більше ніколи не було.

Світ має завершити цю війну справедливо. Можна скільки завгодно говорити про мир.

Але справжній мир настане лише тоді, коли росія перестане вбивати. І найважливіше сьогодні — домогтися припинення вогню: у небі, на землі й на моріПотрібен ще більший тиск на Росію та більше захисту українського неба.

Щирі співчуття рідним загиблих.

Сил і якнайшвидшого одужання пораненим.

Велика вдячність усім, хто рятує життя у ці страшні хвилини.

День Молоді

 

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ВСІМ ТИМ, ХТО ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ І ЗАЛИШИВСЯ ВІЧНО МОЛОДИМ...

Вінниччина проти торгівлі людьми

 

Торгівля людьми — це серйозний злочин, який грубо порушує права людини, принижує її гідність та завдає непоправної шкоди як фізичному, так і психологічному стану жертв.

30 липня – Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.  З нагоди цієї дати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації проводить інформаційну просвітницьку акцію #Вінниччина проти торгівлі людьми.

Метою акції є підвищення рівня обізнаності жителів області щодо проблеми торгівлі людьми, а також інформування про шляхи отримання допомоги.

Богдан Ступка – Великий Українець

 

22 липня – 13-та річниця з дня, коли пішов у вічність Богдан Ступка – Великий Українець, актор, митець і людина, яка стала цілою епохою в українському театрі й кіно.

Його харизма, глибина і неймовірний талант зробили його улюбленцем не одного покоління. Він володів рідкісним даром: навіть у кількахвилинному епізоді міг передати цілий спектр емоцій і переживань, прожити долю героя так, що серце глядача не залишалося байдужим.

Народжений у мистецькій родині в селищі Куликів на Львівщині, Богдан Сильвестрович змалечку дихав театром. Його шлях — це історія відданості справі, любові до сцени, до слова, до глядача.

Понад 100 ролей у кіно, десятки – в театрі. Його дебют у стрічці «Білий птах з чорною ознакою» став проривом, а образи Хмельницького, Мазепи, Брюховецького – справжніми мистецькими вершинами.

А ще він був Міністром культури України, очолював театр імені Івана Франка, отримав звання Героя України, численні міжнародні нагороди… Але понад усе залишався Людиною, яка жила для мистецтва.

Цікавий факт: Ступка ніколи не вчився грати кіно – усе вчив інтуїтивно, через спостереження за життям і людей. Його улюбленим актором був Ентоні Гопкінс, а роль мрії — король Лір, яку він так і не встиг зіграти…

Схиляємо голову перед пам’яттю Майстра. Його голос, його образ, його сила – з нами назавжди.

Міжнародний день друзів

 

9 червня 2025 року за світовою традицією Міжнародний день друзів ми святкуємо !

Традицію святкування підтримали гуртківці « Арт – Простір» Жмеринського ВПУ. Мета такого дійства підвищити згуртованість групи, формувати навички емпатїї, взаємодопомоги, поглибити розуміння поняття дружби.

Структура заходу:

Вступне слово керівника гуртка Бабич Л. « Дружба – це мистецтво»»

Інтерактивна гра « Ланцюжок дружби». Побудова проекту « Я ціную друзів, які…». Гра – обговорення « Мій друг це…»за картками з початком фрази.

Змагання груп « Хто більше назве приказок і прислів’я».

Рішення тесту « Який ти друг?».

Гра – розминка «Одне до одного».

Активну участь взяла група №11 « Прийомоздавальник вантажу та багажу…»майстер групи Цимбал Я., кл. керівник Мовчанюк І.

Керівник куртка       Бабич Л.