« Спочатку була залізниця…»

 

День залізничника — професійне свято працівників залізничного транспорту. В Україні відзначається щорічно — 4 листопада. Бібліотека Жмеринського ВПУ активно підтримує галузеву освіту, науку та інновації,  - це  наше свято!

Книжкова виставка « Спочатку була залізниця…» має за мету  познайомити учнів із залізничним транспортом, розкрити значення залізниці для України, показати різноманіття залізничних професій, виховати повагу до праці залізничників і сформувати відповідальне ставлення до безпеки на коліях.

Саме 4 листопада 1861 року з Відня через Перемишль до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на територію сучасної України. Цей день вважається початком історії залізниць в Україні.

У воєнний час працівники залізниці виконують надзвичайно важливу та складну роботу – від початку війни «Укрзалізниця» евакуювала на захід України та за кордон кілька мільйонів українців. Завдяки злагодженій роботі Україну змогли відвідати світові знаменитості та політики

В Україні сьогодні – понад 30 тис. км залізничних колій, близько 300 тис. осіб працює на залізниці. Це і машиністи, і зв'язківці, і енергетики, провідники та диспетчери, чергові на станціях і багато інших спеціалістів – усі вони забезпечують комфорт і безпеку пасажирів та вантажів

У День залізничника варто привітати усіх працівників залізничного транспорту, побажати їм ввічливих пасажирів і, звісно ж, легкої дороги.

 

122 роки від дня народження Миколи Бажана

 

9 жовтня -

 122 роки від дня народження Миколи Бажана

Микола Платонович Бажан —

 визначний український поет, перекладач, культуролог, академік та громадський діяч. Народжений 1904 року в Кам'янці-Подільському, він став символом літературної та культурної спадщини України.

Його поезія — це рух у глибину, до сенсу, до пам’яті.

Його переклади — міст між культурами.

Його життєвий шлях — історія пошуку правди.

Микола Бажан — український поет, вчений, перекладач і літературознавець, який відіграв важливу роль у розвитку українського мистецтва. Його творчість відзначається поєднанням епічного та філософського підходів, глибокими роздумами про людську сутність і культурну ідентичність. У своїх творах Бажан часто звертався до історичних тем, міфології та мистецької спадщини, зокрема досліджуючи роль митців у суспільстві.

Бажан також був нагороджений багатьма державними преміями та орденами, а його літературний внесок увічнений у назвах вулиць та культурних установ по всій Україні.

Всеукраїнський день бібліотек!

 30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

" ШАЛЕНЕ ЧАЮВАННЯ В БІБЛІОТЕЦІ"

Зі святом усіх причетних!

« Оборонці України : відвага і честь»

 

У бібліотеці Жмеринського ВПУ відкрилась книжкова виставка               « Оборонці України : відвага і честь», присвячена Дню Українського козацтва .

Експозиція виставки розказує про нашу героїчну націю від козацтва до сучасності.

На поличках – науково-популярні видання про Гетьманщину та загадковий феномен нашої національної історії – українське козацтво, про створену ним Запорозьку Січ .

Козацтво — одна з героїчних і найславетніших сторінок багатовікової української історії. Все, що було кращим і світлим, асоціювалося з образами козака і Запорозької Січі.

В народній пам’яті козак став символом України, її волі, краси, буйної степової вдачі. Тому учням буде цікаво прочитати про джурів – учнів козацької старшини, молодих козаків.

Наша виставка надає унікальну можливість, насамперед молодому поколінню, перенестися в епоху наших славних козацьких прадідів, «прожити» їхнім життям, вдивитися в портрети українських гетьманів і полководців, побачити, як воювали і як виглядав побут запорожців.

Наразі ця сторінка нашої історії надзвичайно актуальна, адже звитяги козацьких полководців, блискучі перемоги запорожців у жорстоких боях, їхня любов до своєї вітчизни та незрадлива вірність побратимам є тим історичним і духовним стрижнем, що надає сили й енергії для боротьби за українську незалежність сьогодні, виховує у сучасних українців гордість за славетні здобутки нашої історії.

Ми українці і повинні перш за все пам’ятати: хто ми, звідки наші корені.

 

Гірка пам'ять Бабиного Яру

 

29 вересня 2026 року Україна та світ відзначають 

85-ті роковини розстрілів у Бабиному Яру 

— однієї з найстрашніших трагедій Голокосту та нацистського терору.

В Жмеринському ВПУ пройшов урок пам’яті « Гірка пам'ять Бабиного Яру»,/ присвячений 85 – тим роковинам розстрілів в Бабиному Ярі. Організовано гуртом « Арт – Простір», керівник Бабич Лідія.

Вивчення історії України – це реалізація завдань виховної роботи навчального закладу. Керівник гуртка розкрила суть Бабиного Яру, як однієї із жахливих сторінок Другої світової війни, безневинно вбитих людей, які мали право на життя. День 29 вересня за рішенням Верховної Ради України відзначається День пам’яті. Злочин в Бабиному Яру, це перевершення всі відомі до цього часу трагедії.

На уроці використано спогади людей свідків, які залишилися чудом живі. Людей – праведників, які переховували євреїв рятуючи ім. життя. Архівні документи про знищення членів редколегії газети « Українське слово», Олену Телігу письменницю. Розглядались написані твори очевидцями А.Кузнецовим роман «Бабин Яр». Дмитром Клебановим – укр.композитором і диригентом єврейського походження, написав симфонію №1 «Бабин Яр». Знято низку фільмів « Бабин Яр.Уроки історії», « Бабин Яр. Правда про трагедії».  Написано  вірщі: О.Олеся «Над трупами», Д.Павличко «Бабин Яр.Реквієм», М.Бажан «Яр», Л.Костенко, П.Тичина тощо.

Вієцька Світлана підготувала книжкову виставку та демонструвала відеозаписи. «Друга світова війна.Трагедія Бабиного Яру», «Трагедія людства - Бабин Яр», пісня О.Білозір « Праведники», метроном «Хвилина мовчання», «Стіна плачу…» 

160 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського

 

29 вересня 2026 року виповнюється 160 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського — 

видатного українського історика, громадського та державного діяча, 

голови Української Центральної Ради

Михайло Грушевський належить до постатей, які своїми знаннями та працею допомогли українцям глибше усвідомити власну історію. Його фундаментальна «Історія України-Руси» стала вагомою частиною української історичної науки, а участь у подіях Української революції 1917–1921 років пов’язала його наукову працю з практичним творенням української державності.

Та, мабуть, найважливіше сьогодні не лише згадати про його здобутки, а й почути слова, які не втратили актуальності через десятиліття:

«Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися - се повинно бути у всім нашим гаслом».

Пам’ятати свою історію - означає розуміти, якою ціною формувалася українська державність і чому її збереження залишається важливим для кожного покоління.

Пам’ятаємо. 

Шануємо.

 Бережемо історичну пам’ять.

«Мужність залишається у віках»

 

День пам’яті «Мужність залишається у віках»,

відбувся в Жмеринському ВПУ до  Дня партизанської слави. Організував гурток « Арт – Простір», керівник Бабич Лідія.

Мета заходу поглибити знання учнів про історію країни, сприяти формуванню національної самосвідомості, виховати почуття патріотизму, поваги до минулого…

Керівник гуртка Бабич Лідія в своїй розповіді підкреслила, що пам'ять – нетлінна і вічна.Вона звертається до нас зі старих фронтових фотографій, з речей що зберігають про фронтовиків, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над ворогом. Наприклад у моїй сім’ї, « Нагороди батька – учасника у Другої світової війни».

Використала архівний плакат « 22 вересня . День партизанської Слави», ознайомила з фото героями та мапою де працювали партизани у війну, як жили люди на території ворога, рейди партизанів тощо…

В дискусії « Факти історії говорять»- учнями групи 11, майстер Цимбал Я., кл.керівник Мовчанюк І. та групою 7, майстер Білоконь С.А., кл.керівник Свистун Т. про підполковника Шиманського почерпнуто було достовірну історічну інформацію про розвідника, цитую його:» Не вірте що ми пропадаємо безвісти. Ми боремося, і може всі до єдиного загинемо в бою!»

Він зникав у вирі війни і знову оживав став героєм у поєдинку « ставка Гитлера під Вінниченою!»

Використано архівне бібліотечне досьє папки: « Жмеринщина у роки Другої Світової війни».

Ознайомились із Жмеринським підпіллям роботою партизанів лісів Жмеринщини, боротьбу людей, які були окуповані.

Хвилиною мовчання вшановано пам'ять. 

.Передивились відео-урок  « День партизанської славі», підготовлений Вієцькою С.

Міжнародний День Миру.

 

21 вересня світ відзначав Міжнародний День Миру.

В Жмеринському ВПУ відбулася інформаційна година «Вчитися жити в мирі та злагоді». Організована гуртком «Арт – Простір», керівник Бабич Л.

Мета сформувати  тверде переконання про необхідність праці як природної потреби кожної здорової людини; прагнути до усвідомлення учнями необхідності жити в мирі і злагоді з рідними, близькими людьми , іншими народами, державами…

Бабич Л. розповіла як святкує Генеральна Асамблея цей день, як «день глобального припинення вогню й насильства». Закликає всі країни припинити військові дії на цілу добу…Символом міжнародної солідарності всіх людей світу є дзвін МИРУ, який вилито з монет які пожертвували діти всіх континентів , зроблено надпис: «Хай буде мир в усьому світі».

На заході : лунав Гімн України; читався вірш «День Миру»; працювало дерево мудрості «Мир це --….?» /ідеї учнів/; на мапі Європи учні кріпили паперові «голуби миру»» ; хвилиною мовчання вшановлено пам'ять людям, що віддали життя про творення української державності»; дискусійний дует «Голуб миру – це…?» ідеї,думки учнів тощо.

Активну участь в заході взяли  4 група, майстер Тесленко І., кл. керівник Шевчук Т, своїми силами виготовили паперові «голуби миру».

Вієцька С. продемонструвала відеоматеріал: «Війна і мир», кліп «Молитва миру», Гімн України, «Україна – це ми…»/пісня/ , зроблено спільне фото «Ми за мир», «Ми хочемо МИРУ!».