Крути: Вони вмерли щоб ми жили

 

Не піде у забуття подвиг молоді під Крутами

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Самопожертва

На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.

Приблизно 30 студентів з розвідувального підрозділу потрапили в полон, більшовики їх розстріляли. Є ймовірність, що перед смертю їх піддали тортурам.

Відомі прізвища лише 19 загиблих.

Бій під Крутами для українців - це поразка чи перемога?

Останнім часом змінилися оцінки бою під Крутами, який розглядається не стільки як трагедія, поразка, а як приклад успішної оборонної операції. І так по суті й було, українські підрозділи, які обороняли Київ, виконали поставлене командуванням завдання. В меншості вони дали бій ворогу, завдали йому суттєвих втрат і організовано відступили до вагонів, які на них очікували. Щоправда, в сутінках, бійці однієї зі студентських чот (27 або 28 осіб), заблукали та вийшли на станцію Крути, вже зайняту росіянами й після катувань були страчені.

Згадаймо юність, що горіла в Крутах - 

символ жертовності і патріотизму у боротьбі за незалежність України...

https://docs.google.com/presentation/d/1ywwMBoNyyrdas_3TxE1pFZ8RB6spRu_s/edit?usp=sharing&ouid=113590324771774592211&rtpof=true&sd=true

Тетянин день

 25 січня 

святкують Тетянин день, який у деяких країнах прийнято називати

 Днем студента. Адже свята Татіана Римська, пам’ять якої православна церква вшановує цього дня, була покровителькою учнів та студентів.

25 січня студентам варто відвідати церкву і поставити свічку за успіхи у навчанні. Увечері ті, хто навчається в учбових закладах, традиційно влаштовують гучні вечірки. Також 25 січня вітають з днем ангела Тетян. 

22 січня – День Соборності України

 

Сьогодні в Україні відзначають День Соборності. 

У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі та основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Водохресний святвечір

 Народне свято 

18 січня має назви Водохресний святвечір, 

водохресний вечір, Голодна Кутя, голодний вечір.

Православна церква 18 січня відзначає церковне свято Водохресний святвечір. Так називають вечір, після якого настає Водохреща Наші предки вважали цю дату розгулом нечисті і злих сил. Зло намагається увійти в будинок під виглядом перевертня або незнайомців.

На водохресний святвечір прийнято постити. У цей день не їдять м'ясо, молочні продукти і яйця. Обов'язково готують кашу, млинці на воді і вареники з капустою. А головною стравою на святковому столі є пісна голодна кутя. Часто їжу не їли до появи першої зірки на небі.

У Водохресний святвечір потрібно вмитися святою водою з джерела. Тоді людина весь рік буде здоровою. Воду можна набрати з освяченої купелі або віднести до церкви домашню воду і освятити. Таку воду також дають худобі. У цей день популярні Водохресні ворожіння на судженого і долю. 

 13 січня

Старий Новий рік

13 січня – 13-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 352 дні (353 дні — у високосні роки)

Сьогодні українці святкують Щедрий вечір або свято Маланки.  Це – залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єднались.

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.  Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка… , – так описується свято у книзі О. Воропай «Звичаї нашого народу».

Святвечір

 6 січня 

християни східного обряду святкують Святвечір (Святий вечір, Надвечір’я Різдва Христового, Вігілія, Багата кутя). Цього дня очікують одну з найбільших та найважливіших подій в релігійному світі — народження Ісуса Христа. З самого ранку і до Святої вечері віряни притримуються суворого посту, п’ють лише воду. Тільки дітям, стареньким та хворим дозволяється їсти пісні страви в невеликій кількості.