6 січня, народився Василь Стус
- український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, мислитель
Видатного правозахисника, дисидента, борця за незалежність України не зламала радянська диктатура. Стус став легендарною особистістю, чия творчість і донині актуальна та надихає нові покоління українців.
Незважаючи на його недовге життя, він став легендарною особистістю, чия творчість надихає все нові покоління українців і сьогодні.
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав,
не згубив, не лишив.
Тьмавих протобажань
заповітна межа:
ці напасті зі щастям
давно на ножах.
Безборонно любити
заказано край,
а зазнав би ти, світе
великий, добра.
В смерть задивлені очі.
Отерпла душа
і навчає, і врочить:
тобі кунтуша
вже довіку не мати,
а чорний бушлат —
він як батько, і мати,
і дружина, і брат.
Василь Стус, "Ще й до жнив не дожив"
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської окупаційної влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури ХХ століття, відновленні української державності та національної ідеї важко переоцінити.
Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує.
За коротке життя поет, член Української Гельсінкської Групи, Василь Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.
СТУС
Не сподобився на поклон
З лицем-білилом.
Нестерпно як йому пекло
І так боліло!
Котив каміння на Парнас,
Аж пнулись жили.
Немає Стуса серед нас,
А що лишилось?
Вірші - безжальні, мов Сибір.
Листи.
І хлопчик.
Його кати живуть собі
І землю
Топчуть.
Комментариев нет:
Отправить комментарий