Підсумки навчального року:
педагогічна рада у ДПТНЗ «Жмеринське вище професійне училище»
Звіт роботи бібліотеки 2025 – 2026 р.р.
Бібліотека-територія креативних
ідей
Підсумки навчального року:
педагогічна рада у ДПТНЗ «Жмеринське вище професійне училище»
Звіт роботи бібліотеки 2025 – 2026 р.р.
Бібліотека-територія креативних
ідей
« Пам’ятаймо велич подвигу»,
до Дня скорботи і
вшанування пам’яті жертв війни в України / 22.06.1941р. – 1945р/пройшов урок
пам’яті в Жмеринському ВПУ.
Організував гурток
« Арт – простір», керівник Бабич Лідія.
« Війна не має обличчя» - бліц – опитування в дискусії пройшло з керівником гуртка та учнями групи №1 /майстер Чукін І., кл.керівник Кочмарук І.
Архівні історії про
війну, спогади, листи, нагороди фронтовиків предоставила Бабич Лідія. Зібрані
друковані матеріали « Жмеринка в період 2-ї світової війни». Боротьба жмеринчан
в підпіллі, партизанських загонах, героїчні дії залізничників міста;ознаменування
досягнення перемоги міста Жмеринка, залізничний вокзал, героями Жмеринського
району.
Хвилиною мовчання вшановано жертв війни в України.
Інсценізація за
книгою Д.Клюєва « Хлопці з нашого села» представили гуртківці: Єфанов Даніїл,
Дорош Нікіта, Павлов Артем –гр№4.
Відео сюжет « Ранок вибухів», « Пам’ятники та меморіали воінам – визволителям на території Жмеринської ОТГ.» продемонструвала Вієцька С.
« Моє життя, моя
професія», година дискусії пройшла в Жмеринському ВПУ. Організував гурток « Арт – простір», керівник Бабич Лідія.
Захід розпочався з самопрезентації
« Я…». Бліц – опитування вела Бабич Лідія, а ідеї критичного мислення
висовували учні гр№1, майстер Чукін І., кл. керівник Кочмарук І.
З фактів життя:
«Професія – сенс
мого життя» виступав майстер групи Чукін І.
Мозковий штурм
провела керівник гуртка «Як молодь може допомогти України під час війни?».
Також Бабич Лідія провела з учнями створення моделі « Бути на землі людиною…»,
та вправу « Асоціація – створення квітки мрії життя». Розповідались легенди: «
Як жити у світі, коли не стало батька», « Історія людства» тощо.
Завдання було сформувати в учнів розуміння « в чому сенс життя», « бути на землі людиною», « віртуоз професії» та показати важливість добрих вчинків, поваги до людей.
22
червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в
Україні.
День початку
війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Внаслідок цієї війни Україна понесла
надзвичайні втрати - кожен п’ятий українець загинув.
З нагоди цієї дати в бібліотеці до
уваги читачів представлено –
книжкову виставку – «НАМ НЕ ЗАБУТИ ДНІВ ВІЙНИ».
Виставка – акція «
Прочитай книгу про війну». Вшануймо
ветеранів!
Адже книги про війну – це теж пам’ятник героям війни, відомим і невідомим ії солдатам…
На ній представлено
чимало цікавих матеріалів, книг, публіцистичних роздумів, фотоальбомів.
Священний обов’язок кожного громадянина України – навіки зберегти пам'ять
про тих, хто відстояв перемогу в цій
жахливій війні, тих, хто став жертвою
нацизму.
Не забуваймо!
Пам’ятаймо тих, хто
так і не повернувся до рідної хати і тих, чиї життя були покалічені і
зруйновані, як у ті далекі воєнні часи,так і у теперішні роки…
Вічна пам’ять і вічна пошана кожному, хто ціною
життя відстояв і відстоює наше право на свободу!
14 червня - Всесвітній
день донора крові – це подяка добровільним неоплачуваним донорам за їхній
благородний вчинок та порятунок життя людей, що потребують переливання
донорської крові та її компонентів.
Слово «донор» походить від латинського dono – дарую. Різноманітні активності, які відбуваються в цей день мають за мету підвищити рівень обізнаності населення щодо необхідності регулярного донорства крові з метою забезпечення якості, безпеки та доступності крові та її продуктів для тих, хто її потребує.
Для України цей день є особливим, оскільки відзначається він в умовах російсько-української війни. Ми повинні робити все від нас залежне, аби зберегти життя кожному захиснику та захисниці. Крім того, варто не забувати й про цивільних, які стають жертвами ракетних та артилерійських ударів – їм також необхідна донорська кров. Здаючи кров, ми надаємо шанс на життя і робимо свій безцінний внесок у добру справу.
Дякуємо працівникам
Жмеринського училища за небайдужість до донорського руху.
Діскусійний дует «
Парадокси дружби між людьми»,
до Дня друзів 9 травня пройшов в Жмеринському ВПУ.
Організував гурток « Арт – Простір», керівник Бабич Лідія.
Процес сприйняття
людиною дружби вельми цікавий. Говорили про оточення людини, сприйняття якостей
висловів « Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти» і т.д. Складали
портрет оцінки людини за фото, вели дискусії « який має бути друг?», « я
вважаю, що справжній друг це…». Дали оцінку «якою має бути на Землі людина; що
таке людська краса;в чому цінність життя;добре ім’я – найкраще багатство;який
ми слід лишимо на землі… Такий дискусійний дует дав результати роботи чітко
поляризуватися, тобто дати позитивну, або ж вкрай негативну помірковану
відповідь учнів гр5 майстер Любецька С.
та кл. керівник Дунаєвська О.
Керівник гуртка
дискусійні моменти спрямувала на гру – проект « Я ціную друзів, які….», на
анкету « Що таке дружба?».
Відео сюжет « Дружба – це мистецтво» продемонструвала Вієцька Світлана.
4 червня
вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської
Федерації проти України
Цей день встановлено Постановою Верховної Ради
у 2021 році, щоб нагадати світові про невинні життя, які забрала війна, та підтримати
родини загиблих.
Цей
день — болісне нагадування про те, що війна вбиває найцінніше — дитинство,
надії, життя.
Діти
стали жертвами війни не за власним вибором. Їхні мрії залишилися
нереалізованими, голоси — назавжди мовчазними.
Кожне
маленьке життя, обірване через жорстокість агресора, — це не просто трагедія
родини, це рана для всієї України.
Ми
пам’ятаємо. Ми вшановуємо. Ми не пробачимо.
В
умовах війни українські діти щодня зіштовхуються з нелюдськими жахами. Вони не
можуть спокійно спати у рідних домівках чи гратися у дворі, навчатися у школі
чи отримувати кваліфіковану медичну допомогу.
Серед
найтяжчих правопорушень, вчинених проти дітей внаслідок агресії, – вбивства,
викрадення, сексуальне насильство, вербування та використання у воєнних діях.
Російські війська свідомо роблять дітей мішенями, через що малеча стає
найуразливішою та абсолютно безневинною жертвою війни.
Символом вшанування пам'яті цих дітей є м’яка
іграшка. Оскільки війна триває, точна кількість обірваних дитячих життів
постійно уточнюється, адже багато злочинів були скоєні на тимчасово окупованих
територіях
Від рук російських загарбників в Україні загинуло
705 дітей та 2 527 дітей дістали поранення різного ступеня тяжкості –
станом на сьогодні за даними Офісу Генерального прокурора.
Вони
не встигли дорости до дорослого життя. До першого кохання. До свого дорослого
"після війни".
Їхні
імена — серед сотень. Їхні історії — серед тисяч зламаних доль.
Це
були українські діти. Живі, світлі, улюблені. Їх вбила росія.
Їх
убивали в колясках, у школах, у ліжках під ковдрами.
В автомобілях на дорозі до евакуації.
У
лікарнях, у підвалах, на дитячих майданчиках.
Ракетами.
Артилерією. Мінами. Руками окупантів.
Ми
не забудемо жодної дитячої усмішки, яку стерла війна.
Ми
не пробачимо жодного обстрілу.
Ми
не зупинимось, поки не змусимо кожного причетного відповісти — за кожне
зруйноване життя.
Ми
не маємо права на слабкість.
Бо замість нас нікому мстити за цих дітей.
Вони
мали жити.
31 травня —
це офіційний Всесвітній день без тютюну, який був встановлений Всесвітньою
організацією охорони здоров'я (ВООЗ) у 1987 році.
Головна мета цього дня — підвищити обізнаність
про шкоду куріння та мотивувати людей відмовитися від цієї згубної звички
Книжкова виставка «ЗГОРАННЯ НА ПОПІЛ» до Всесвітнього дня без тютюну експонується у читальному залі бібліотеки— це чудовий спосіб привернути увагу до здорового способу життя та шкоди нікотинової залежності.
Також до цієї дати приурочена акція «МІНЯЮ ЦИГАРКУ НА ЦУКЕРКУ»
Чому це важливо:
Відмова від куріння навіть на один день — це крок до покращення роботи
серцево-судинної та дихальної систем.
Виставка–портрет
«Симон Петлюра – борец за волю України»
/пам’яті Симона
Петлюри/
Симон Петлюра був
і залишається серед перших активних будівничих власного державного дому –
Української народної Республіки. Саме розбудові української незалежної держави він
присвятив себе – спочатку як громадський
діяч і публіцист, потім як організатор національної української армії, як воїн
та командир, опісля як державний муж.
В бібліотеці Жмеринського ВПУ демонструється книжкова виставка – портрет «Симон Петлюра - борец за волю України», та меморіальний стенд «Симон Петлюра: лицар української долі» присвячена життю, діяльності та смерті Симона Петлюри.
Мета:відновити чесне ім’я та повернути
вкрадене. Книги, представлені на виставці, різні за жанром і змістом. Це – збірники статей, листів, документів С.
Петлюри, присвячені розбудові Української держави; науково – публіцистичні матеріали; цікаві історичні розвідки; спогади сучасників. Усі
ці документи дають змогу сформувати цілісний, правдивий портрет державного
діяча та показує , що насправді відбувалося на теренах
сучасної України в часи
національно-визвольних змагань 1917 -1921 р. р. Навіть є фото архіву, як Симон
Петлюра оглядає 12 –ту дивізію Киівської групи на вокзали м. Жмеринка.
Цікаво, що саме
Петлюрі першому в Армії УНР належить ідея використовувати нарукавні знаки. На фотографіях
1919–1920 років Симон Петлюра позує у френчі із тризубом на рукаві. Цей тризуб
і використали як зразок для нарукавних знаків ЗСУ
Основні факти про
роль Симона Петлюри як «лицаря української волі»:
Лідер нації:
Симон Петлюра (1879–1926) був одним із ключових державних, військових та
політичних діячів періоду Української революції, очоливши боротьбу за
незалежність.
Творець армії:
Він став одним із фундаторів збройних сил УНР, зокрема організував
«Гайдамацький кіш Слобідської України», який відіграв важливу роль у боях за
Київ.
Символ опору:
Попри надзвичайно складні обставини, під керівництвом Петлюри Армія УНР
продовжувала чинити опір російсько-більшовицькій агресії.
Голова
Директорії: З лютого 1919 року очолював Директорію — вищий орган державної
влади УНР.
Екзильна
діяльність: Після вимушеного переїзду за кордон продовжував очолювати Державний
центр УНР, залишаючись символом продовження боротьби навіть в еміграції.
Трагічна
загибель: Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року в Парижі. Його
діяльність була спрямована на створення сильної, незалежної української
держави, що робить його однією з найвизначніших постатей української історії XX
століття
Книги проти кулі:
пам'ять про Симона Петлюру