"Україна. Війна в Європі"

 

У Києві відкрилася виставка "Україна. Війна в Європі", надалі її представлять в європейських містах

У Києві відкрилася виставка "Україна. Війна в Європі", яка надалі буде представлена в європейських містах, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

"Для привернення уваги до подій в Україні та трансляції правдивих фактів про війну, МКІП та Український інститут національної пам'яті та МЗС організували виставку "Україна. Війна в Європі". Її відкриття відбулося сьогодні в Києві на Контрактовій площі. 9 травня виставка відбудеться у Вільнюсі та Варшаві; 16 травня – в Берліні, Бамберзі, Франкфурті, пізніше в Брюсселі та інших містах. Європейці повинні знати, як Росія наслідує нацизм в ХХІ столітті", - написав Ткаченко у телеграм-каналі.

Міністр також зазначив, що 8 травня як День пам'яті і примирення сьогодні набуває нового змісту після вторгнення Росії в Україну.

9 травня — День перемоги: про що важливо пам’ятати

 

Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги, чому неправильно говорити, що «СРСР переміг фашистів», що означає червоний мак на аватарках ваших друзів та як Україна відновлює власну історичну пам’ять про Другу світову війну — найкривавішу в історії людства? Зібрали відповіді у матеріалі.

Як в Україні відзначатимуть День перемоги у 2020 році?

Цьогоріч через пандемію в Україні не буде масових заходів до Дня пам’яті та примирення, 8 травня, та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 9 травня. Але на рівні областей індивідуально відзначать ветеранів. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Уряду.

Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги — 8 та 9 травня?

В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, який присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. І це не одне й те ж, що й День перемоги. Справа у тому, що Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Тому цей день (саме 8 травня) присвячений пам’яті понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване: тим, хто загинув на фронтах, в окопах, під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти.

Таку дату, 8 травня, обрали невипадково. 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини. Він набув чинності 8 травня о 23:01. З такої нагоди того дня у багатьох містах Європи та США провели святкування. Але на вимогу СРСР 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті підписали ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». Він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню: 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським). Тому День перемоги у СРСР та у країнах, які були ним окуповані, відзначали 9 травня.

«Росія перемогла над фашистськими загарбниками»: що з цим твердженням не так?

Росія з допомогою власної історичної пропаганди намагається приписати перемогу у війні лише собі, свідомо нехтуючи внеском інших народів, які воювали у складі радянської армії, та інших країн, які разом із Росією боролися із нацистською Німеччиною.

Ще одна типова маніпуляція: перемога над фашизмом. Росія свідомо сплутує поняття. Адже у Німеччині панував саме нацизм, який передбачав вищість однієї раси над іншою. А от фашизм (від італійського слова «фашіо» — пучок) панував в Італії та означав становлення корпоративної держави. Так, у часі Другої світової Італія була союзницею Німеччини, але ці режими не можна плутати? Чому ж це робить Росія? Бо нацизм розшифровується як націонал-соціалізм. А СРСР якраз намагався збудувати соціалізм і не хотів, щоб його асоціювали з нацизмом, тож усіляко уникав вживання цього терміну.

Як Україна відновлює власну історичну пам’ять про війну? 

Всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни» розпочав Український інститут національної пам’яті (УІНП) до Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який відзначають сьогодні, 9 травня. Щоб узяти участь в акції, потрібно опублікувати свою розповідь у соцмережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Про це йдеться на сайті інституції.

В УІНП нагадують: «Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії — понад 100 тисяч воїнів. Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову війну не буде цілісною».

Георгіївська стрічка — табу

Під час вшанування жертв Другої світової війни заборонено використовувати тоталітарну символіку (свастику, комуністичні символи, георгіївську стрічку), нагадують у Міністерстві внутрішніх справ, що: «Щоб згадати своїх рідних, які поклали життя за волю України, не треба навішувати на себе стрічки незрозумілого походження. Тим більше, з такою символікою (мова про георгіївську стрічку) російські бойовики на Донбасі вбивають наших захисників». Нагадаємо, що ця стрічка заборонена в Україні з червня 2015 року як символ сепаратизму та бойовиків, керованих Росією, на Донбасі.

Червоний мак на аватарках у соцмережах — що він означає?

Квітка маку стала символом Дня пам’яті та примирення у 2014 році. ЇЇ графічне зображення має подвійний натяк: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.

Що ще важливо знати на цю тему:

СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни — так вважають 56% українців. Водночас 52% опитаних українців дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги — це відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу. Для 6% цей день — просто додатковий вихідний. Про це свідчить останнє дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

 8 травня

День пам’яті та примирення в Україні

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини.

Терпіння і відсутність такого координально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе.

Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе.

Для Європи, як і для всього Нового Світу, це було жахливе потрясіння. Це було потрясінням для України і всіх інших радянських республік, що входили тоді до складу СРСР, найближчого партнера і «об’єднувача пролетарів усіх країн», помічника Німеччини з впровадження псевдо соціалістичної каральної системи до середини 1941-го року. Слово «каральної» ми вибрали керуючись фразою: «Держава - апарат насильства в руках панівного класу» (пер. з рос. В. І. Ленін. Повне зібрання творів (третє видання). - М .: Политиздат, т.20, стр.20)

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу.

Але амбіції нікуди не поділися, просто перекачували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби. Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест з вимогами підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. Цей процес відбувся в передмісті Берліна Карлсгорсті, який був зайнятий радянськими військами. Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.

24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.

З Днем пам’яті і примирення!

Загальноміська хвилина мовчання у Жмеринці відбудеться у неділю, 8 травня, о 9:00 на площі Миру. «Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!» – так звучить нове гасло від Українського інституту національної пам’яті в умовах російської окупації на території України.

У 1939-1945 роках ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму.

У цей день жмеринчан запрошують покласти живі квіти до пам’ятників і братських могил у Жмеринській громаді. Нагадаємо, що незмінним символом пам'яті залишається червоний мак.

Триває 72-й день повномасштабної війни Росії проти України.

 

Батько строковика, який служив на "Москві", опублікував відовідь від прокуратури: крейсер, мовляв, не брав участь у війні з Україною, а син без вісті зник, пошуки результатів не дали.

Триває 72-й день повномасштабної війни Росії проти України.

Українські захисники ведуть запеклі бої з російськими військами на сході і півдні. На окупованих територіях загарбники продовжують терор.

6 травня має відбутись третій етап евакуації цивільних з "Азовсталі" – "фортеці" в Маріуполі, що вже більше двох місяців тримає оборону.

посол доброї волі ООН Анджеліна Джолі

 

Анджеліна Джолі показала «особливий камінь», який знайшла маленька дівчинка з України

Голлівудська акторка та посол доброї волі ООН Анджеліна Джолі після поїздки до Львова опублікувала у своєму інстаграмі допис із розповіддю, що в Україні їй показали «особливий камінь», знайдений маленькою дівчинкою.

«Дівчинка, яка його знайшла, не зрозуміла, що камінь, яким вона гралася, насправді був уламком бомби. Він нерівний і важчий, ніж можна було б очікувати. Його блиск і незвичайний зовнішній вигляд мали привернути увагу дитини», – написала Джолі.

Акторка пояснила, що під час вибуху бомби чи снаряда гострі уламки важкого металу впиваються в тіла тих, хто перебуває поряд.

«Багатьом дітям, з якими я зустрічалася і які пережили удар по краматорському вокзалу, нещодавно видалили уламки. Це важкий і хворобливий процес. Фрагменти, близькі до життєво важливих органів, було занадто небезпечно видаляти, і в деяких випадках вони залишилися всередині», – написала Анджеліна Джолі.

За її словами, боротьба за припинення війни – це «щоденні перегони у спробі обмежити кількість убитих, поранених, переміщених та травмованих».

Увечері 3 травня

 Увечері 3 травня 

російські військові з Каспійського регіону випустили приблизно 18 ракет — під обстріли потрапили Львівська, Одеська, Київська, Кіровоградська, Закарпатська, Вінницька, Донецька та Дніпропетровська області, повідомили в Командуванні повітряних сил.

У деяких областях зруйнована чи пошкоджена залізнична інфрастурктура. Українська ППО збила не менше 8 ракет.

З метою руйнування транспортної інфраструктури України ворог завдав ракетних ударів по об’єктах на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Львівської, Вінницької, Київської, Закарпатської, Одеської та Донецької областей.

Так, станом на 06:00 4 травня російські війська не припиняють ведення наступальних дій у Східній операційній зоні з метою встановлення повного контролю над територією Донецької і Луганської областей та утримання сухопутного коридору з тимчасово окупованим Кримом.

На Слобожанському напрямку ворог обстрілював Харків та Протопопівку з артилерії та мінометів, провів повітряну розвідку в районі населених пунктів Кутузівка та Олександрівка Барвінковського району Харківської області.

Війська рф намагалися вести наступальні дії в напрямку населеного пункту Довгеньке, однак успіху не мали.

Росія веде війну проти України вже 69-й день.

Втрати російських окупантів

ЗСУ з «Байрактара» знищили два російські катери біля острова Зміїний.

«Сьогодні на світанку біля острова Зміїний було знищено два російські катери типу Раптор. Працює Байрактар», – написав Залужний у Telegram і опублікував відповідне відео.

Станом на ранок 2 травня втрати Росії серед особового складу становлять понад 23800 військових. Також було знищено:

• танків – 1 048 (+22);
• бойових броньованих машин (ББМ) – 2 519 (+48);
• артилерійських систем – 459 (+8);
• реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 152 (+1);
• засобів протиповітряної оборони – 80 (+0);
• літаків – 194 (+2);
• гелікоптерів – 155 (+0);
• автомобільної техніки і цистерн з паливом – 1 824 (+28);
• легких швидкісних катерів/кораблів – 8 (+0);
• безпілотників оперативно-тактичного рівня – 271 (+26);
• спеціальна техніка – 38 (+6);
• крилаті ракети – 84 (+0).

Росіяни втретє за місяць вдарили ракетами по мосту в Затоці

Росіяни випустили по мосту три ракети

Російські війська втретє за останній місяць здійснили ракетний обстріл одного й того ж моста в курортній Затоці Одеської області, повідомив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук у Telegram

«Ворог здійснив ракетний обстріл мосту через Дністровський лиман. Інформація уточнюється», – написав він у Telegram.

день 68

 Війна Росії проти України: день 68

Російські окупанти розпочали другу хвилю наступу.

В Україні триває третій місяць війни, після того як 24 лютого президент РФ Володимир Путін у відеозверненні оголосив про "спеціальну військову операцію" щодо "захисту" Донбасу.

Від першого дня повномасштабного російського вторгнення українська армія активно відбиває атаки противника, завдаючи йому великих втрат.

Зазнаючи нищівних поразок на землі та в повітрі, окупанти бомблять мирні міста України ракетами. Снаряди влучають у житлові будинки, школи, дитячі садочки. Є вже багато жертв.

Окупанти остаточно вийшли з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Утім, нещодавно розпочалася друга хвиля наступу, проте вже лише у східній частині. Тривають запеклі бої під Харковом, в зоні ООС та дещо на Півдні. Маріуполь тримається, проте продовжує перебувати в гуманітарній катастрофі. Нещодавно там з "Азовсталі" нарешті евакуювали перших цивільних.

Попри все це, ЗСУ спільно з теробороною та НГУ активно "чистять" техніку та особовий склад росіян за всіма напрямками.