киборги

 

В Україні сьогодні, 16 січня, відзначає День пам'яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам'яті кіборгів було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт, повідомляє Укрінформ.

Маслюк Михайло Григорович

                                          105 років з дня народження

Миха́йло Григо́рович Маслю́к (14 січня 1918, Рижавка, нині Жмеринський район, Вінницька область — 28 жовтня 1995 р., Жмеринка, Вінницька область, Україна) — український механік, музикант, поет, автор оригінальних годинників і музичних інструментів, фотограф, майстер мікромініатюри, Заслужений майстер народної творчості УРСР, Почесний громадянин міста Жмеринки.

Творчість

Грав на багатьох музичних інструментах, писав вірші, виготовляв музичні годинники, займався різьбленням по дереву, металу, мармуру та слоновій кістці.

На всесвітній виставці у японському місті Осака у 1965 р., де Радянський Союз представляв свої досягнення у розвитку науки, були представлені його мініатюри. Японці були настільки вражені його роботами, що спеціальним наказом міністерства освіти зобов'язали всіх учнів обов'язково подивитися на твори Маслюка у радянському павільйоні.

За своє життя він створив майже 500 мікрошедеврів. У 1968 році його витвір – паротяг, який у 20 мільйонів разів менше макового зернятка, було віднесено до Книги рекордів Гіннеса. Жмеринський мікромінітюарист не тільки підкував блоху, але й зв’язав її ноги золотим ланцюжком та замкнув малесеньким золотим замочком.

Першу виставку своїх робіт Михайло Григорович розмістив на циферблаті наручного годинника, згодом на розрізі макового зернятка ним було розміщено 70 мініатюр, до яких увійшов потяг з п’ятнадцятьма вагонами в «тунелі», що у 3,5 тисячі разів тонший за людський волос.

Серед мініатюр Михайла Маслюка є і книги, одна з них – томик Олександра Пушкіна, в якому вигравірувано уривки з віршів поета, розмірами 0,8×0,4×0,2 мм. Вченими цю книгу було визнано, як книгу–пилинку, тому що за їх підрахунками, таких книжечок в маковому зерняті вмістилося б шістдесят штук. Одна з трьох мікроскопічних книжечок майстра зберігається в музеї Олександра Пушкіна в Москві, інша - у Вінницькому краєзнавчому музеї.

Значний внесок видатною особистістю було зроблено і в розвиток медицини. На замовлення професорів-лікарів він змайстрував комплект мікрохірургічних інструментів для проведення досліджень судин кори головного мозку, зшивання рогівки ока, операцій вуха.

Виставки з експонатами М. Г. Маслюка демонструвались у Японії, Канаді (Монреаль), Болгарії, Чехії та в 23 містах колишнього Радянського Союзу. Кращі мініатюрні твори зберігаються в Кремлівській Оружейній палаті, в музеях Москви, Києва, Вінниці, Тульчина, Браїлова, Жмеринки та в приватних колекціях за кордоном.

Про майстра при житті були зняті фільми: «Такий характер» Українською студією документально-хронікальних фільмів, Київ 1975 р., «Годинник і скрипка»; «Сімейна хроніка» 1962 р. – відзнятий М. Маслюком; відеоінтерв'ю з донькою К. М. Тєтєріною, аудіозапис твору «Чардаш» В. Монті у виконанні М. Маслюка.

Онук славетного майстра Сергій Тєтєрін продовжує справу діда і створив серію робіт, які не роздивитись неозброєним оком.

Нагороди[ред. | ред. код]

• срібна медаль Виставки досягнень народного господарства СРСР (1962 р.);
• медаль Міністерства культури СРСР «За досягнення у самодіяльній народній творчості» (1981 р.);
• золота медаль лауреата фестивалю народної творчості України (1982 р.);
• медаль лауреата II Всесоюзного фестивалю народної творчості СРСР (1987 р.).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

• У народі Михайла Григоровича називали Лівшею, за твором Миколи Лєскова «Сказ про тульського косого Лівшу та про сталеву блоху»^[1].

Вічна і світла пам'ять!

 Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії росії проти України

О 9:00 – зупинімо свій біг, свої розмови і свої справи хоча б на цю священну хвилину! Це так мало і так багато для тих, хто віддав своє життя за нас... Не звикаймо і не пропускаймо її...

Пам'ятаймо вірних синів Жмеринщини, які загинули в боротьбі з агресором… І всіх військових, рятувальників, волонтерів, медиків, жінок і дітей, які загинули мученицькою смертю через вторгнення росії.

Схилімо голови у мовчазній скорботі за усіма загиблими…

Вічна і світла пам'ять!

145 років тому, народився Микола Леонтович

 13 грудня, рівно 145 років тому, народився Микола Леонтович, автор відомого «Щедрика»

Розповідаємо цікаві факти про композитора, та про його таємничу смерть

Пам'ятаємо про наших геніальних особистостей. У Жмеринці колишня вулиця Красіна в мікрорайоні «Посьолок» носить ім'я легендарного композитора Миколи Леонтовича. Дякуємо активному громадському діячу Олексію Гамарнику, який у 2014 році запропонував перейменувати вулицю і зберегти пам’ять про Миколу Леонтовича, який створив всесвітньовідомий «Щедрик»

Його вбив кремль... як і наших сучасних Героїв... які відстоюють незалежність України...

Він прожив лише 43 роки.... І саме тому ми повинні зберігати пам'ять...

День української хустки

7 грудня відзначають День української хустки

День української хустки почали відзначати у 2019 році, щоб об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій.  Хустка є невід’ємною частиною української культурної спадщини і вважається жіночим оберегом. Вона символізує любов і свободу, вірність традиціям та патріотизм.

 “Хустка — крила над батьківським краєм. Прикладаєш її до щоки і відчуваєш тепло маминих рук, аромат свіжеспеченого бабусиного хліба, накритого білою хустиною...”

26 листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій

  

Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети - ослаблення та винищення волелюбного українського селянства - соціальної основи нації.

   Світовий конґрес українців (СКУ) закликає все міжнародне співтовариство гідно відзначити 26 листопада ц. р. сумну річницю Голодомору 1932-1933 рр. і цим віддати належну шану невинним жертвам геноциду українського народу. Незважаючи на намагання тоталітарного радянського режиму дезінформувати світ і вбити в людській пам’яті жахливі спогади, тепер правда про Голодомор стала надбанням світової громадськості. Беззаперечні докази, зроблені на основі архівних документів і досліджень учених, і спогади очевидців стали підставою для визнання Голодомору Ґеноцидом українського народу 16 державами світу та для вшанування пам’яті жертв Голодомору такими високими міжнародними інституціями, як Організація Об’єднаних Націй, Європейський парламент, ЮНЕСКО й ОБСЄ. Продовжуючи свою довголітню працю в донесенні до світу правди про Голодомор, СКУ закликає всіх українців ще раз осмислити ці жахливі сторінки нашої історії й далі провадити просвітницьку діяльність на цю тему, а також наполегливо працювати над визнанням Голодомору Ґеноцидом українського народу якнайбільшим числом країн світу та над включенням цієї теми до навчальних програм.

   Традиційно, в День пам'яті жертв голодомору перші особи держави відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. Скорботні заходи до річниці Голодомору 1932-33 рр. відбудуться на території Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні".Традиційно о 16.00 пам'ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. У великих містах на головних майданах теж запалюють свічки, кожен може прийти це зробити.

О 16-й годині 26 листопада – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

День гідності та свободи

 

Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи, встановлений на честь двох революцій у 2004 та 2013 роках. Цього дня українці вшановують пам’ять усіх тих, хто під час Помаранчевої революції та Революції Гідності став на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського шляху розвитку

У цей день українці вшановують пам’ять Небесної Сотні, яка загинула під час розстрілів Євромайдану. Традиційно у містах проходять молебні, поминальні заходи на меморіалах, присвячених подвигу українців, а також зустрічі з учасниками подій на Майдані, тематичні мистецькі заходи.

Окремо Україна щороку відзначає ще День пам’яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого. Саме в цей день загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом події зими 2013-2014 років забрали життя більше ста учасників Революції Гідності.

Цьогоріч через повномасштабну війну, яку почала Росія, масштабних офіційних заходів із нагоди Дня Гідності і Свободи не анонсували.

Український народ вистояв на двох революціях – переможемо й російських окупантів. Слава Україні! Героям Слава!

21 листопада, у День гідності та свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку , щоб підтримати опір на окупованих територіях.

День студента 17 листопада

Студентство - воістину найкращий період життя. Бажаю вам відчути на собі всі його принади. Нехай навчання дається легко, іспити здаються швидко, а вільного часу буде все більше. Бажаю вам направляти весь присутній ентузіазм в потрібне русло. Поки життя надає вам всі можливості, беріть від нього все. Нехай роки, що пролітають так швидко, залишать у вашій пам'яті слід радісних і позитивних вражень!

У чудовий день студентів

Бажаю радісних моментів,

Веселощів, емоцій виру,

Насолодитись святом щиро!

Дається легко хай наука,

В біді хай друг протягне руку,

Хай все виходить, все вдається,

Фортуна хвостиком хай в’ється!