понедельник, 11 апреля 2022 г.

Усі наші дії й кожна хвилина спрямовані на те, щоб Росія визнала правду – звернення Президента України

 


Українці! Українки!

 Найсміливіший народе найкращої у світі країни!

 Завершується ще один тиждень нашої боротьби за свободу, за державу.

 Ще один тиждень, коли Україна живе попри всі зусилля Росії знищити нас.

 Ми захищаємося. Відповідаємо на удари. Розвиваємо наші звʼязки з партнерами. Отримуємо допомогу. Забезпечуємо максимальну увагу світу до наших потреб. Впливаємо на глобальну дискусію. Пропонуємо та просуваємо нові санкції проти Росії. Робимо все, щоб притягнути до відповідальності кожного покидька, який прийшов на нашу землю під російським прапором і вбивав наших людей. Катував наших людей. Руйнував наші міста. Мародерив і знущався.

А що робить Росія? Чим зайняті її посадовці, її пропагандисти та звичайні люди, які повторюють те, що почули по телебаченню?

Вони тільки виправдовуються та заперечують. Намагаються перекласти відповідальність. Брешуть. І вже настільки втратили звʼязок з реальністю, що звинувачують нас у скоєнні навіть того, що очевидно – очевидно для всіх у світі – зробили російські війська.

Вони кажуть про вбивства в Бучі, що це не вони, а нібито ми. Хоча для всіх очевидно, що люди були вбиті, поки російська армія контролювала це місто.

Вони кажуть про ракетний удар по Краматорську, що це не вони, а нібито ми самі. Хоча це їхні пропагандисти анонсували цей удар. Хоча це з контрольованої ними території полетіли ракети. І про будь-яке наше зруйноване місто, про будь-яке наше спалене село вони кажуть однаково, що це також не вони, а нібито ми.

Російські військові добрехались уже до того, що й після більш як шести тижнів війни стверджують, що нібито не влучили по жодному із цивільних обʼєктів!

А знаєте, чому це так? Тому що це боягузтво. Тотальне. Усіх. Знизу до верху.

Вони бояться визнати, що вся російська політика щодо України протягом десятків років була помилковою і тільки зруйнувала все, що було в Росії у відносинах з Україною від попередніх часів.

Вони бояться визнати, що десятки років робили помилкові ставки й витратили колосальні ресурси на підтримку повних нікчем, про яких думали, що це нібито майбутні герої українсько-російської дружби. А ці нікчеми були тільки в одному умільцями – у тому, щоб витягувати гроші з Росії у свої кишені.

Щоб не визнавати помилки, вони робили нові помилки. Вони самі позбавили себе будь-яких політичних інструментів і, не бажаючи відмовлятися від нереалістичних амбіцій, розпочали цю війну.

Причому, як і в усьому іншому, вони звинувачували нас, що війна почалася.

Вони захопили Крим – а ми нібито винуваті.

Вони знищили нормальне життя на Донбасі – а ми нібито винуваті.

 

            Вони збили малайзійський «Боїнг» – а ми нібито винуваті.

Вони вісім років убивали людей, дітей на нашій землі – а ми нібито винуваті.

Вони зруйнували найбільш могутній промисловий регіон сходу Європи – а ми нібито винуваті.

Вони зламали життя мільйонів людей – а ми нібито винуваті.

Вони розпочали проти нас повномасштабну війну – а ми нібито винуваті.

Вони витратили на удари по Україні вже під дві тисячі ракет, незліченну кількість авіабомб і артилерійських снарядів, мін – а ми нібито винуваті.

Вони катували та вбивали на нашій землі – а ми винуваті.

Вони депортували сотні тисяч українців, українок, наших дітей – а все одно ми нібито винуваті.

Усе це пішло від боягузтва. Коли боягузтво наростає, воно перетворюється на катастрофу. Коли людям не вистачає сміливості, щоб визнати свої помилки, вибачитися, адаптуватися до реальності, навчитися, вони перетворюються на монстрів. А коли світ це ігнорує, монстри вирішують, ніби це світ повинен адаптуватись під них. Україна все це зупинить.

Російському боягузтву ніщо не допоможе. Настане день, коли їм доведеться все визнати. Визнати правду. Для цього – всі наші сили й кожна хвилина. Оборона, дипломатія, економіка, інформаційне протистояння, юридична відповідальність – на всіх напрямках у нас є алгоритми дій. Кожен державний посадовець знає свої завдання та повинен виконувати їх на сто відсотків.

Наступний тиждень буде не менш важливим, ніж цей, ніж попередні. Він буде такий же напружений і ще більш відповідальний. Росія буде ще більше боятися. Боятися програти. Боятися, що правду доведеться визнавати.

Російські війська перейдуть до ще більш масштабних дій на сході нашої держави. Можуть використовувати проти нас іще більше ракет, іще більше авіабомб. Але ми готуємося до цих їхніх дій. Ми будемо відповідати. Будемо ще активніше забезпечувати Україну зброєю. Будемо активнішими на міжнародній арені. Будемо ще більш активні інформаційно.

Я продовжу звертатися до парламентів і народів світу. Ми будемо приймати в Києві та інших українських містах наших партнерів, лідерів інших держав. Будемо залучати ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні. Звичайно, будемо обґрунтовувати сильніші санкції проти Російської Федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Як би вони не боялися визнати свої помилки – трагічні, страшенні помилки, – їм доведеться. Бо наша сміливість і наша правдивість однозначно переважають. І переможуть.

Сьогодні – дванадцята річниця авіакатастрофи під Смоленськом, яка забрала життя Президента Леха Качинського та представників польської еліти. У цей день ми солідарні з нашими польськими друзями та союзниками, які твердо стоять у протидії російській агресії.

Говорив сьогодні з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Про те, як притягнути до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах. Як посилити санкції проти Росії та як примусити Росію шукати мир. Радий відзначити, що останнім часом німецька позиція змінюється на користь України. Вважаю це абсолютно логічним. Оскільки саме цей курс підтримується більшістю німецького народу. І я йому вдячний. Але очікую, що все, про що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо.

І кілька хвилин тому, готуючись до запису цього звернення, я підписав указ про відзначення державними нагородами наших героїв. 18 захисників України. Пʼятеро військовослужбовців Збройних Сил України, троє звʼязківців Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України, десять поліцейських.

Вдячний усім нашим захисникам! Усім нашим захисницям!

Вдячний усім, хто відновлює життя на звільненій території нашої держави.

І вдячний усім, хто забезпечує нам перемогу в інформаційному протистоянні. Усім журналістам, усім журналісткам, редакторам, редакторкам, інформаційному марафону «Єдині новини», усім нашим сайтам, усім медійникам, які не дають російській пропаганді перемогти.

Правда переможе! Україна переможе! Обов'язково.

 Слава Україні!

Комментариев нет:

Отправить комментарий